"Легітимність" і Революція

Ярема Галайда

Досить часто доводиться чути щось на кшталт: "Повалити цей режим легітимним/деморатичним шляхом не вдасться."
Думка ця так само не нова, як і безґлузда.
Про яку легітимність мова?
Почнімо з того, що Революція - завжди нелегітимна з точку зору тих, проти кого вона здійснюється і завжди легітимна з точки зору тих, на чию користь вона здійснюється.

Що таке легітимність у країні, де злочинна влада, з кримінальних та напівкримінальних елементів, приймає закони, якими прикриває свої злочини, топче Конституцію, гнобить власний народ? Що таке демократія і, знову ж таки, легітимність, якщо вибори перетворюються у фікцію, через фальшування і підтасовки на користь провладних партій? Хіба це і є легітимність?
Більше того, Революція для того і здійснюється аби назавжди покінчити з недолугим законодавством, яке обслуговує злочинну владу, тобто, саме є злочинним!
Хіба повалення бандитської влади з її бандитьськими законами потребує легітимності?

Небезпека ЛГБТ та наша легковажність у питанні її толерування

Ярема Галайда

Сім'я - основа Нації!

Ніколи не був моралістом чи святеником. В принципі, мене мало хвилюють вподобання і збочення інших людей, до тієї пори, поки вони не стають проблемою для оточуючих чи не починають якось заважати мені або моїм близьким. Та останнім часом деякі прояви збоченості стають надміру агресивними і викликають занепокоєння. Більше того, вони вже загрожують безпеці нашої країни, зумисне вносячи розкол у суспільство, в той час, як триває московіто-українська війна.

Немає сенсу закликати до норм моралі, немає сенсу наводити статистику вимирання народів, які толерують гомосексуалізм. Немає сенсу доводити, що він призводить до виродження та вимирання. Збоченцям та гомофілам це абсолютно байдужісінько. Вони ставлять свої протиприродні забаганки вище інтересів громади, в якій живуть.

Я повернувся

Ярема Галайда

Позиція "Берлога" підрозділу "Сармат" в Пісках

Отже, майже на три роки я закинув свій блог.

Три роки Революції та війни на Сході відірвали мене від цивільного життя. За цей час сталося чимало. 

Творці та члени Руху за Третій Гетьманат, як і належить спавжнім нацоналістам, взяли активну участь в боротьбі за перемогу Революції Гідності на Майдані та в регіонах, воювали у добровольчих підрозділах і у війську, волонтерили.

Хто провокує Майдан 3.0

Знаєте, мене смішить, коли Новая власть, яка сама прийшла до корита на хвилі Майдану, та її недолугі симпатики, кричать перелякано про жахіття Майдану 3.0. Коли лякають нас загрозою кацапської інтервенції (наче вона не відбувається вже зараз)... Коли закликають не провокувати агресора, не розхитувати ситуацію, не відлякувати інвесторів, не... не... не...не... Бо саме до цього, наче б то, приведе Майдан 3.0

Який же страх у цих "революціонерів" перед Революцією!!!  

Я от не закликаю до Майдану 3.0... А навіщо?

Як на мене, то Новая власть сама досить успішно провокує людей на активні антиурядові виступи своєю тупістю, неспроможністю управляти країною, боягузством перед лицем ворога, постійною, шитою білими нитками, брехнею...

Заява кандидата в народні депутати по 37-му виборчому округу Писаревського Олександра

     

Українці у тяжкій, кривавій боротьбі здобули собі історичне право мати гідну їх владу, вільну від здирників, соціальних паразитів і безбатченків. Правий Сектор від самого моменту свого заснування завжди обстоював це священне право Українського Народу. Ми вважаємо, що влада має бути очищена від безвідповідальних, зажерливих і наскрізь прогнилих користолюбців, які своєю гнилістю роками заражали все українське суспільство в загалі і Державний апарат зокрема. Нині ці перевертні намагаються, змінивши партійні прапори, зберегти свої гадючі кубла в органах влади, яку намагається оновити наш героїчний народ.

       На жаль, новообраний Президент, через свою слабкодухість і довірливість мало звертає уваги на своє оточення, яке останнім часом заполонили приховані зрадники, українофоби і представники злочинного режиму Януковича. Поблажливість і слабкість Президента загрожують руйнуванням здобутків Революції Гідності, як початкового етапу Національної Української  Революції. Це викликає розчарування діями Президента в середовищі українців.

Священна війна української нації

Доба, яку ми звикли називати Першими визвольними змаганнями, потребує сьогодні нового історичного прочитання. Багато хто звик говорити про ті криваві роки переважно в сумних інтонаціях переможених і принижених. Нам часто нав’язують народницький (або ж "націонал-демократичний”) варіант української історії, де вся наша історія описується як серія постійних поразок, а мазохізм намагаються представити як основу нашого національного характеру.

Така убога теорія призводить до того, що все героїчне та войовниче свідомо з української історії прибирається, натомість поразки смакуються і перетворюються на "опорні точки” нашої історії.

Nаціоналізм чи Аполітизм

За матеріалами ресурсу «Правая Одесса»

Чому останнім часом аполітизм став мало не ідейною течією, наприклад, серед футбольних фанатів? Спробуємо розібратись у цих питаннях і дати на них відповідь. Подаємо значення терміну, використовуючи тлумачний словник Ушакова.

Аполітизм – (з грецької "а" заперечення і politikos – державний, громадський). Відхилення від прийняття участі в політичному житті, часто з метою приховати свої політичні переконання. Виходячи з визначення можна зробити досить простий висновок, що аполітизм – не стільки байдуже ставлення до політичного, державного життя та спроба уникнути прямої участі у даних процесах, скільки приховати свої справжні політичні переконання. З першими питаннями ми розібрались, але постають нові питання. Хто намагається приховати свої справжні політичні погляди, що насправді під ширмою аполітизму приховують його прихильники? Хто вони? Та головне – навіщо впроваджують аполітизм в одеському фанатському русі серед, як правило, молодих та зовсім незрілих людей?