Ярема Галайда
Досить часто доводиться чути щось на кшталт: "Повалити цей режим легітимним/деморатичним шляхом не вдасться."
Думка ця так само не нова, як і безґлузда.
Про яку легітимність мова?
Почнімо з того, що Революція - завжди нелегітимна з точку зору тих, проти кого вона здійснюється і завжди легітимна з точки зору тих, на чию користь вона здійснюється.
Думка ця так само не нова, як і безґлузда.
Про яку легітимність мова?
Почнімо з того, що Революція - завжди нелегітимна з точку зору тих, проти кого вона здійснюється і завжди легітимна з точки зору тих, на чию користь вона здійснюється.
Що таке легітимність у країні, де злочинна влада, з кримінальних та напівкримінальних елементів, приймає закони, якими прикриває свої злочини, топче Конституцію, гнобить власний народ? Що таке демократія і, знову ж таки, легітимність, якщо вибори перетворюються у фікцію, через фальшування і підтасовки на користь провладних партій? Хіба це і є легітимність?
Більше того, Революція для того і здійснюється аби назавжди покінчити з недолугим законодавством, яке обслуговує злочинну владу, тобто, саме є злочинним!
Хіба повалення бандитської влади з її бандитьськими законами потребує легітимності?
Більше того, Революція для того і здійснюється аби назавжди покінчити з недолугим законодавством, яке обслуговує злочинну владу, тобто, саме є злочинним!
Хіба повалення бандитської влади з її бандитьськими законами потребує легітимності?
Не потребує! Бо повалення такої влади і є відновленням законності!
Сама постановка питання про легітимність повалення тиранії є свідомим чи підсвідомим, - а, може, просто помилковим? - намаганням вивести Революцію поза правове поле і представити її, як щось злочинне, щось таке, що суперечить демократії, щось антинародне.
Ну то хочеться нагадати таким "правознавцям", що всі демократичні режими в історії людства утвердилися і насадилися через насильство і з допомогою насильства. Всупереч законам, повалених революціонерами, режимів.
Афінська класична рабовласницька демократія постала після насильницького повалення тиранії Пісістратидів і мала ряд досить жорстоких та спецефічних метод для свого захисту. Доля Сократа та огидний інститут сикофантів - прекрасні ілюстрації дії цієї системи самозбереження.
Рим пройшов через цілий шерег повстань, заколотів та Революцій: від повалення Тарквінія Гордого до вбивства децемвірів поки не постала і не утвердилася Римська республіка. А от встановлення диктатури, спочатку Марія, а потім Сулли, Диктаорської влади першого та другого триумвіратів та встановлення, нарешті, монархічного імперського режиму пройшло чисто легітимним чином.
Англійська буржуазна революція XVII - це цілий шерег дуже сумнівних, з точку зору тодішньої законності, дій та суспільних процесів, які привели до страти короля Карла І Стюарта, громадянської війни, військової диктатури, реставрації монархії Стюартів та нового її повалення.
Король та парламент в ході революції та громадянської війни діяли всупереч норм законодавства.
Англійська буржуазна революція XVII - це цілий шерег дуже сумнівних, з точку зору тодішньої законності, дій та суспільних процесів, які привели до страти короля Карла І Стюарта, громадянської війни, військової диктатури, реставрації монархії Стюартів та нового її повалення.
Король та парламент в ході революції та громадянської війни діяли всупереч норм законодавства.
Французька республіка, взагалі, омита потоками крові, пролитої на ешафотах, під час розстрілів на Набережній Сени, у безперервних війнах, реставраціях монархії, державних переворотах.
Повторюся! Революція завжди нелегітимна в очах повалених режимів і завжди законна в очах тих, хто її вершить.
Революція для того і твориться, аби знищити і викинути на звалище історії старі, прогнилі системи з їхніми застарілими обтяжливими законами і встановити нові, більш відповідні прагненням революціонних мас, суспільні, правові та майнові стосунки.
Тому, будь-які розмови про нелегітимність революційного шляху є, по суті своїй, - контрреволюційними. Такими, що ставлять під сумнів результати вдалої революції та вводять в оману народ, покликані збити революційний порив мас, посіяти в них зневіру та хибні сумніви.
Тому, будь-які розмови про нелегітимність революційного шляху є, по суті своїй, - контрреволюційними. Такими, що ставлять під сумнів результати вдалої революції та вводять в оману народ, покликані збити революційний порив мас, посіяти в них зневіру та хибні сумніви.
