Nаціоналізм чи Аполітизм

За матеріалами ресурсу «Правая Одесса»

Чому останнім часом аполітизм став мало не ідейною течією, наприклад, серед футбольних фанатів? Спробуємо розібратись у цих питаннях і дати на них відповідь. Подаємо значення терміну, використовуючи тлумачний словник Ушакова.

Аполітизм – (з грецької "а" заперечення і politikos – державний, громадський). Відхилення від прийняття участі в політичному житті, часто з метою приховати свої політичні переконання. Виходячи з визначення можна зробити досить простий висновок, що аполітизм – не стільки байдуже ставлення до політичного, державного життя та спроба уникнути прямої участі у даних процесах, скільки приховати свої справжні політичні переконання. З першими питаннями ми розібрались, але постають нові питання. Хто намагається приховати свої справжні політичні погляди, що насправді під ширмою аполітизму приховують його прихильники? Хто вони? Та головне – навіщо впроваджують аполітизм в одеському фанатському русі серед, як правило, молодих та зовсім незрілих людей?

Національна революція та ігри в (анти)фашизм

Ігор Загребельний

Революційні події в Україні, а також подальша агресія Росії підняли досить цікаве питання – питання про місце поняття «фашизм» у суспільному дискурсі України та пострадянських теренів загалом.

Перш за все, загострення суспільно-політичної ситуації в країні продемонструвало, що в нас ще досі надзвичайно сильною є антифашистська міфологія, згідно з якою поняття «фашизм» не відсилає нас до історичного явища фашизму, позначаючи, натомість, просто те, з чим незгідна людина, котра це поняття вживає. Цілком природно, що до апеляції до поняття «фашизм» передусім вдався антиукраїнський табір протистояння. Виходячи з українофобських, промосковських і пострадянських (або ж і комуно-реваншистських) позицій цього табору, «фашистом» є не лише дієвий представник націоналістичного руху, але й пересічний носій українськості незалежно від ідейних переконань. В цій системі координат «фашистами» можуть бути націонал-демократи, ліберально налаштовані студенти, русифіковані громадяни України, котрі, незалежно від національності, люблять свою Батьківщину.

Місцеве самоврядування в Україні: шлях до створення

Павло Левчук

Переживання себе як частини нації, починається із розуміння місцевості в якій ми живемо, будь то місто чи містечко, чи й того менше. Проте саме тут ми реалізовуємо себе. Однак чи можемо ми гармонійно розвиватись у спільноті, що не має дійсно незалежного місцевого самоврядування? Відтак дана стаття присвячена розгляду формування та розвитку українських міст.

Для початку, що ми розуміємо під місцевим самоврядуванням? Як на мене не має значення чи то це звична для нас система місцевих рад та міських голів, чи то, це було б традиційне народне віче. Головна ознака – це самостійність, дійсна самоврядність. Це здатність розпоряджатися усіма ресурсами території та нести самостійну відповідальність за її розвиток.

Конституція Третього Гетьманату

Конституційні Збори України іменем Української нації, здійснюючи виключне право громадян України встановлювати конституційний лад в нашій державі, спираючись на предковічний досвід попередніх поколінь, прагнучи становити на землі України справедливий та ефективний устрій всього суспільства та його державних органів,  для щастя теперішнього і майбутніх поколінь Українського народу, приймаємо цю Конституцію, як Головний Закон України.

Пара заміток про кампанію цькування Правого Сектора

heshilao

Полковник Дмитро Ярош - майбутній Гетьман України

Кампанія чорніння проти Правого Сектора:

По-перше, це зразок психозу «обивателя», накрученого дуже кмітливими політтехнологами, і їх методи викликають науковий інтерес і цікавість.

По-друге, це приклад контр-революції і удару у відповідь «системи».Одразу скажу, що я не психіатр, не доглядальниця и лікувати людей від навіюваності і короткозорості не збираюся, тож просто ділюся спостереженнями:

Одна з найнахабніших маніпуляцій, обрана за принципом «чим жахливіша брехня, тим більше в неї повірять» - це розповсюдження «вкидів» про те, що Правого Сектора взагалі не було на Майдані, або ж він десь там відсидівся …

Це використання відомого прийому з маніпулювання масами, який полягає в тому, що якщо 100 людей починають викладати перебіг події в одному ключі, то іншим людям (навіть очевидцям), починає здаватися, що так воно і було, а їх власні уявлення (чи спогади) затираються.