Дитячий потяг

Ярема Галайда

У нас якийсь, просто, потяг до того, щоби не вестись на провокації і до очікування безмежної халяви.

Дитячий якийсь потяг.

Однією з головних розваг Майдану був пошук і здача ментам різноманітних «провокаторів». Як не видали ПС не розумію. Мабуть тому, що кишка затонка була. От тих, хто послабіший був, тих ще й побили перед тим, як здати.

Оці: «Не робіть картинку для Москви!» і «Не ведіться на провокації!» задовбало в пень.
Навіть, коли стріляти почали і тоді ще волання стояло, що не можна переходити до насильства.
Хе! Зараз ці «какбичєвонєвишло» такими героями порбились: огогого!
Ну і якесь містичне очікування допомоги з Заходу.
Мало не в ноги падали кожному іноземцю, який на Майдан приїздив: «О! Тепер точно Янека нагнуть! Щас порішають!»
Порішали, - ага, - на сто трупів нарішали. Тільки тоді дотумкали, що без кулаків і зброї діла не буде.

Крим віджимали коли, розвелася купа патріотичних плакальщиків і таких ото захоплених бабульок: «От які ми, українці, молодці! Московіти і так нас провокують, і так, і Крим вже віджали, а ми не ведемося! Не даємо війну почати!»
І знову ж, давай чекати допомоги Заходу: «Захід не визнає! Це ж порушення меморандуму! Оно зараз в Чорне море, - чули, нє? - ескадра американська йде з авіаносцем! Там літаків - тьма! Хана Ху*лу! Аквамайдан, йопта!»

На Донбасі двіж, добробати, добровольці в ЗСУ, тероборони: «Дайте зброю!»

Одразу мемчики всякі бл&дські пішли: «Головні ознаки вишиватника - це вишиванка, по ділу і без діла, і хворобливе бажання воювати з Росією!»

Забули, да?

А мені добряче це паскудство запам‘яталось.
Нє, ну тепер вони всі проти капітуляції, а тоді на руках висли: «Правасєкі - ета же бандіти! Ані правоцируют вайну! Ви хатітє полнамасштабнава вторженія? Так нас парвут адной авіациєй!»

Тепер читаю тих самих писак і охрініваю, реально: «Ердогаша, сокол  наш ясний! Покажи етому Зєлє, как с Ху*лом ґаваріть нада!»

А потім почалось: «От нафта подешевшає і Ху*лу хана! Точно вам кажу не протримається й півроку!»

«Та! Московіти вже половину золотого запасу на підтримку рубля пустили! Ще місяць-два і капець мєдвєпутам!»

«Ви чули?! Амери сланцевий газ відкопали і родовища свої нафтові розконсервували! Ооо, це ж точно аби нам помогти і Ху*ла завалить. Зуб даю!»

«Оце свезло, так свезло! Лапьожники Боінга завалили! Тепер їх вся Європа рватиме! Санкціями задушить! Клааас! А може і війська до нас заведуть!»

«Яка війна?! Ви що?! Куди наступать?! Що?! Дебальцеве здали?! Та де вам знати, що там за обстановочка?! Геній наш краще знає, що робить! Зараз як домовиться з піндосами чи з Меркель і Всьо! Кінець війні!»

«Чули?! Нам Джавєліни дають! І 250 лямів! Америка за нас горою! І що, що 30 штук? І що, що 200 ракет? Московіти зараз обіссються, а там миротворці і все таке!»

Зараз от з Ердогана нового месію ліплять!
«Все! От зараз турки як наваляють московітам! Что ти?! До Москви дійдуть, а у нас базу поставлять. Точно вам кажу! От який у нас союзник! І безпілотники, і флот у п‘ять разів більший, ніж у Ху*ла! А які у нього Ф-16! Це просто казка, які у нього Ф-16. Ну і арта! Все випалює!»

Противно читати цю муйню!

Ні, дражайщі мої друзі, поки самі руцями і мізками не попрацюємо, нічого не буде.
Ніхто за нас нічого не рішатиме.
У всіх своїх клопотів повна хата!
І поки на «провокації» не вестимось, і про картинки для Москви думатимемо, то і будемо биті.

І це не Порох з Зелею винні, а оті балаболки обох статей, які у нас на руках висли у 2014 і всю війну.
А Порох з Зелею це лишень продукція цих самих балаболок і обіссянців.

Національна революція та ігри в (анти)фашизм

Ігор Загребельний

Революційні події в Україні, а також подальша агресія Росії підняли досить цікаве питання – питання про місце поняття «фашизм» у суспільному дискурсі України та пострадянських теренів загалом.

Перш за все, загострення суспільно-політичної ситуації в країні продемонструвало, що в нас ще досі надзвичайно сильною є антифашистська міфологія, згідно з якою поняття «фашизм» не відсилає нас до історичного явища фашизму, позначаючи, натомість, просто те, з чим незгідна людина, котра це поняття вживає. Цілком природно, що до апеляції до поняття «фашизм» передусім вдався антиукраїнський табір протистояння. Виходячи з українофобських, промосковських і пострадянських (або ж і комуно-реваншистських) позицій цього табору, «фашистом» є не лише дієвий представник націоналістичного руху, але й пересічний носій українськості незалежно від ідейних переконань. В цій системі координат «фашистами» можуть бути націонал-демократи, ліберально налаштовані студенти, русифіковані громадяни України, котрі, незалежно від національності, люблять свою Батьківщину.

Промова Андреаса Берінга Брейвіка у суді 17 травня 2012 року.

Я стою тут, як представник норвезького, європейського, антикомуністичного та антиісламського опозиційного руху: Норвезько-Європейський Рух Опору. А так само, як представник Тамплієрів.

Я говорю від імені багатьох норвежців, скандинавів, європейців, які не хочуть бути позбавлені їх прав, як корінного етносу, не хочуть бути позбавлені культурних та територіальних прав.

Норвезькі ЗМІ, прокуратура стверджували і продовжують стверджувати, що причини, через які я провів свою акцію самозахисту 22/7 криються в моєї особистості. Неодноразово писалося, що мої дії були абсолютною випадковістю, що я жалюгідний і злісний невдаха, який не має ніяких цілей, ніякої гідності і якому зовсім не можна довіряти ... Так само, неодноразово говорилося, що я брехун, що я аморальний тип, божевільний, що мене треба ізолювати, як втім і інших націоналістів і консерваторів в Норвегії. Вони намагалися сказати, що я втратив роботу, що в мене комплекси, що я взагалі ні з ким не контактував, що я жорстока і божевільна людина, яка цим вчинком мала намір привернути увагу до своєї персони. ЗМІ та прокуратура стверджували, що я хворий на нарцисизм, що я антисоціальний психопат, що я страждаю від різних фобій, які й привели мене до такого кроку. Більше того, дійшло до того, що про мене написали, що між мною і моєю матір'ю був кровозмішувальний зв'язок, що я жалюгідний вбивця дітей, хоча мною не була застрелена жодна людина молодше чотирнадцяти років, стверджували також, ті ж самі ЗМІ, що я гомосексуаліст, педофіл, боягуз, некрофіл расист і соціопат, фашист, нацист, сіоніст і анархіст одночасно. Дійшло навіть до того, що ЗМІ стверджували, що мій IQ нижче 80 пунктів ...

Політкоректність гірше ленінізму

Володимир Буковський

Толерастія проти Європи

Цей виступ Володимира Буковського, письменника і дисидента (це про нього була частівка "обміняли хулігана На Луїса Корвалана"), який нині живе у Великобританії,  викликав бурхливий скандал в Європі. Свій виступ він присвятив критиці ідеології "політкоректності" (наш еквівалент толерантності) і виголосив її під час зустрічі з болгарськими читачами.

Події, 20-річчя яких ми наголошуємо - крах і розпад Радянського Союзу - нас, дисидентів, не здивували. Але потім сталося щось дивне.

Після Другої світової війни і краху нацизму весь політичний спектр у світі змістився вліво. Це зрозуміло: фашизм і нацизм ототожнюють з правими ідеологіями (насправді ототожнюють абсолютно несправедливо, але це вже інша тема). Впав комунізм - і, здавалося б, політичні настрої мали б зміститися вправо. Але нічого подібного не сталося. У 1992, 1993, 1994 роках до влади в Європі приходять ліві ... Розпад соціалістичного блоку збігся з появою на Заході нових утопічних ідеологій.