І ось ми йдем у бою життєвому -
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.
Гімн УПА

пʼятниця, 25 травня 2018 р.

Меч у пні.

Ярема Галайда

Розповідав мені колись друг мій, Вальгрим Вальгримсон, оповідку від Рагнара Старого.
Прибув якось, у давнину, ще за часів вікінгів, на ярмарок до якогось шведського міста молодий купець. 
Завзятий був парубок, а оскільки торгівля була в ті часи справою ризикованою, то й зброєю володів нівроку. Піратством молодик теж не гребував, а тому, і ватагу мав таких самих відчайдушних молодиків-вікінгів. 
Тож, прибув він у містечко. Аж там тінг відбувається, пішов послухати, які новини у світі та дізнатися які порядки у цій частині Свеаланду. 
Дивиться, просто серед площі стоїть здоровенний пень і встромлено у нього меч.

понеділок, 14 травня 2018 р.

Ватність - це збочення

Ярема Галайда

Ватність - це збочення та відсутність будь-якого здорового ґлузду, заперечення очевидних фактів та обожнювання абсолютно хибних речей. 
Ти ба, як політкоректно назвав сволочизм, паскудство та гниль.

Вичитав тут у такої собі поганки, кандидата на Олеся Бузину the Second, дніпровського блогера Максима Бужанського, чергове його випорожнення щодо 9 травня. Щоби не засмічувати вам мізки, стисну той пронос до двох купок більш менш густої субстанції:
1. Радіє Максик, що навколо багато людей 1946-1948 років народження. Тобто, яка радість, що їм пощастило народитися, бо якби не «пабєда», то й не було би їх
2. От переможіть когось самі і святкуйте, а нам вказувати - зась.

Що ж, прокоментую цю маячню, хоча вона того й не варта, бо коментувати кожний бздюх у ватному сортирі - справа невдячна і неприємна.

Про вірність присязі.


Ярема Галайда

Виявляється деякі мої ватні знайомі з довоєнного минулого ще живі, все ще цілком ватні і навчилися лазити в ФБ) Оце один раптом віддзвонився.
Прочитав мій останній пост про ватність)))
Відставний полковник (це до того, що совковій військовій плісняві зараз пенсії піднімають), розповідає, що воював в Афгані, хоча служив у Таджикістані в обслузі транспортників, які літали на Кабул. Нині - завсідник однієї топольської пивнушки (українська пенсія совку дозволяє).
Писатиму українською, хоча воно ґелґотіло московітською:
- Як ти міг таке написати? Ти зрадив Батьківщину. Як ти цього не розумієш? Ще у дев‘яносто першому зрадив! І зараз зраджуєш! За це раніше розстрілювали!!!
Я аж отетерів. Я зраджую Батьківщину??? Потім допетрав про, що воно. Поки я мізками ворочав влн ще щось там мені нарозповідало про Військову Присягу, про офіцерську честь, про славнії побіди, про «неможна воювати з братами», про ще якусь ахінею...

Вата пророкує

Ярема Галайда

Писав оце у Фейсбуці черговий пасквіль щодо московітської тупості та здрібнення ватанської ботоотари. Спадали на думку та оформлювались у словесні форми усілякі визначення на кшталт: совєцький чєлавєк - результат інцесту мертв’ячини і лайна...
Аж тут приходить мені в приват вітання з того світу, так би мовити. Незнайомка-московітка з головою в акваріумі на аватарці спочатку насварила мене за те, що зуби сушу в коментах і це мені так просто не минеться!
А потім вивалила на мене цілий стос апокаліптичних пророцтв пресвятої матінки Ватанги, яка отримала їх від самісінького Хермеса Трипергіста при поседництві дельфійської піфії, а той уздрів майбутнє оком, яке стирив у старушенцій сестер Грай. Ну, звісно печатка Аполона в наявності та підписи з резолюціями Ієгови та Велеса з Одіном в кутку. Вішну та Ахура Мазда теж щось накарябали, ще й Будда з Аматерасу чимось там приложились.