Ярема Галайда
Писав оце у Фейсбуці черговий пасквіль щодо московітської тупості та здрібнення ватанської ботоотари. Спадали на думку та оформлювались у словесні форми усілякі визначення на кшталт: совєцький чєлавєк - результат інцесту мертв’ячини і лайна...
Аж тут приходить мені в приват вітання з того світу, так би мовити. Незнайомка-московітка з головою в акваріумі на аватарці спочатку насварила мене за те, що зуби сушу в коментах і це мені так просто не минеться!
А потім вивалила на мене цілий стос апокаліптичних пророцтв пресвятої матінки Ватанги, яка отримала їх від самісінького Хермеса Трипергіста при поседництві дельфійської піфії, а той уздрів майбутнє оком, яке стирив у старушенцій сестер Грай. Ну, звісно печатка Аполона в наявності та підписи з резолюціями Ієгови та Велеса з Одіном в кутку. Вішну та Ахура Мазда теж щось накарябали, ще й Будда з Аматерасу чимось там приложились.
Ну, коротше, все як завжди: Ви всі умрьоті! УкрАінци вимрут, а євреї розширяться. Ізраіль усіх схаває і тіко Русь святая устоїть і недоторканою залишиться. А до мене богохульника (бо над народом богообраним потішаюся) вже відрядили персонального янгола-месника, точніше, месницю, що мене дуже потішило, бо жінки мене, взагалі, якось більше принаджують ніж оті грубі та неотесані мужлани, яким тікі дай якусь Содому з Гоморою спалить, екстремістам.
Забанив, поржав, пошкодував, що знову протупив зі скріншотами, замислився, проникся.
А може не бреше Ватанга? Може пора вже вимирать! Он мамонти ж з динозаврами так розвимиралися, що жодними калачами їх назад не заманиш. Мо‘ непогана річ те вимирання, а я і не в курсі?
Пішов, ліг такий, склав лапки на пузі, вимираю.
Аж чую що хтось у кімнату проник.
«О, - думаю, - то, мабуть по мене янголеса-месниця прилетіла. Зараз забиратиме»
Ну, я око одне так ото привідкрив і бачу, що стоїть у дверях точно якась жіноча фігура тільки проти Сонця не видно хто. І так ото, що особливо дивно, голосом моєї жінки:
- Чого розлігся?
- Так вимираю, як Ватанга напророкувала, - відповідаю, а сам думаю: от же ж які кляті ті янголи! Ну точно, як моя благовірна говорить.
- Я тобі зараз як вимру! Ти мені город скопав? Під помідори води та компосту натягав? Паркан полагодив? Ти ба яке хиже! А? Що тільки не вигадає аби не працювать! То на Майдан зблистить, то на війну! А тепер вимирать додумався!!! Ну я тобі зараз!
І як шворкне! Що, думали мечем вогняним? Ага! Щас! Мокрим рушником та так же ж боляче, що куди тому мечу!
Пойняв я одразу, ну я ж не дурень, що то таки ні фіга не янгол, а моя кохана супруга. Тільки вона може от так, ні сіло, ні впало, приложитися по тільцю.
А коли вона сердиться, то ані янголам, ані чортам краще поперек дороги не ставати і тому вимирання точно відкладається на невизначений термін, принаймні до кінця дачного сезону - точно. Янгол-месник, будь він хоч мужиком, хоч жіночкою, отримає на горіхи від супруги поки город не копаний і хата не дороблена...
А оскільки в Україні усі жінки такі ж радикалки, як моя, то чорта лисого ми, українці, вимремо.
Ніфіга той Трипергіст не тямить, а піфія взагалі - шарлатака і Ватанга з нею в купі!
