І ось ми йдем у бою життєвому -
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.
Гімн УПА

суботу, 23 березня 2019 р.

Квіточки.


Ярема Галайда

Літо 2015 року, «Дозор». Хлопці риють окопи і тягають колоди на бліндаж.
Стою на дорозі, чухаю потилицю в роздумах, куди ж приткнути СПГ.
Зі мною командир відділення ПЗРК Віталік і наш сусід з права, заступник командира 4 роти 93-ї бригади Тандем - здоровило-галичанин до пояса голий, з причини спеки. В руках у нього була цифрова рація Моторола:
- Та чого тут метикувати? Осьо ж окоп для пезееркашників! В нього і тули. Все одно, тут хіба горобці літатимуть. Ги-ги!
- Та тут таке діло...
Договорити не дав Рагнар. Він саме підійшов зі шкафоподібним, колишнім старшиною-спецназівцем Котом, який був у нас на всі руки майстер, але найбільше він полюбляв розвідку.

вівторок, 12 березня 2019 р.

Ми - січеславці


Ярема Галайда

Да, єсть у нас, січеславців, потяг до такого собі містечкового сепаратизму чи що. 

Це у нас від часів прадавніх. 
Ще з часів, мало не скіфських, вічно наші степи вабили до себе всіх волелюбних та незалежних, розбишак та лицарської вдачі людей. І всіх степ наш вічний привітно зустрічав, давав волю і славу, але й плату брав за ту волю криваву. І ворогів гідних, а не слинявих та роскошами розбещених, бо тільки над гідним ворогом перемога давала справжню Славу.

суботу, 19 січня 2019 р.

Рейд.



Ярема Галайда

Багато друзів просять мене написати спогади про події 2014 року, в яких я брав участь, про створення перших, добробатів, перші рейди та операції на Донбасі, про Іловайськ, Дебальцеве, Піски…
Я відмовлявся, бо якось не відчуваю якоїсь значущості у своїх діях, хоча багато хто на такі мої аргументи округлюють очі: «Ніфіга собі, незначущі!» Тому почав писати, так би мовити, в стіл. Може потім, колись впорядкую і щось та оприлюдню.
Та кілька днів тому попросили мене друзі розповісти про наш триденний рейд по тилах сепаратистів після Іловайської операції. Кажуть, що така зухвала операція і ніхто про неї не знає. Власне, для мене цей рейд не був чимось видатним чи неймовірним. На той час наш «Сармат» пройшов вже не одну сотню кілометрів бойових доріг Донеччини, взяв участь у кількох операціях в Покровську (тоді ще Червоноармійськ), Маріуполі, Іловайську, а також провів ряд рейдів по тилах сепаратистів. Та й після того були Широкіне, Новоазовськ, Лебединське, Піски.
Ну, до діла.