І ось ми йдем у бою життєвому -
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.
Гімн УПА
Показ дописів із міткою партійщина. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою партійщина. Показати всі дописи

середа, 23 квітня 2014 р.

Місцеве самоврядування в Україні: шлях до створення


Павло Левчук

Переживання себе як частини нації, починається із розуміння місцевості в якій ми живемо, будь то місто чи містечко, чи й того менше. Проте саме тут ми реалізовуємо себе. Однак чи можемо ми гармонійно розвиватись у спільноті, що не має дійсно незалежного місцевого самоврядування? Відтак дана стаття присвячена розгляду формування та розвитку українських міст.

Для початку, що ми розуміємо під місцевим самоврядуванням? Як на мене не має значення чи то це звична для нас система місцевих рад та міських голів, чи то, це було б традиційне народне віче. Головна ознака – це самостійність, дійсна самоврядність. Це здатність розпоряджатися усіма ресурсами території та нести самостійну відповідальність за її розвиток.

середа, 24 квітня 2013 р.

Партійщина. Погляд в минуле.


Ярема Галайда

Алегорія руїни і розбрату
Ні для кого вже не секрет, що однією з головних, а може й головною, причиною всіх негараздів України була і є партійщина, яка зараз набула, по просту, небувалого розмаху і стала страшним гальмом у поступі нашої Батьківщини до кращого майбуття.
Вічно ворогуючі між собою, політичні партії і партійки, громадські організації і об’єднання, гуртки, козачі війська і блоки стали вже невід’ємною частиною суспільно-політичного буття України. Всі ті групки і групи наче паразити обліпили тіло нашої Держави і кожна з них намагається продертися до влади (точніше, до корита) за будь-яку ціну, всіма правдами і не правдами.
При цьому, біля тих політичних ракових утворень бридкою пухлиною розвелися нові паразити - спритні політологи і політтехнологи, які заробляють собі на життя не працею, а доволі брудненькою справою – політичною проституцією і продажем так званих партійних програм. Саме тому ті програми у всіх партій, приблизно, однакові, що ліплять їх одні й ті самі людці, та ще й не найрозумніші, а найпродажніші.
Нам постійно навішують локшину на вуха теревенями про те, яке ж то досягнення: наявність купи політичних партій, бо то, наче, і є прояв істинної демократії, свободи особистості, плюралізму думок, конкуренції програм (про походження тих програм ми вже все відмінно знаємо), реалізації рівності можливостей для кожного, головна умова поступу до економічного і політичного розквіту України, вступу її до сім’ї європейських народів.
Яка ідилія!!!