Небезпека ЛГБТ та наша легковажність у питанні її толерування

Ярема Галайда

Сім'я - основа Нації!

Ніколи не був моралістом чи святеником. В принципі, мене мало хвилюють вподобання і збочення інших людей, до тієї пори, поки вони не стають проблемою для оточуючих чи не починають якось заважати мені або моїм близьким. Та останнім часом деякі прояви збоченості стають надміру агресивними і викликають занепокоєння. Більше того, вони вже загрожують безпеці нашої країни, зумисне вносячи розкол у суспільство, в той час, як триває московіто-українська війна.

Немає сенсу закликати до норм моралі, немає сенсу наводити статистику вимирання народів, які толерують гомосексуалізм. Немає сенсу доводити, що він призводить до виродження та вимирання. Збоченцям та гомофілам це абсолютно байдужісінько. Вони ставлять свої протиприродні забаганки вище інтересів громади, в якій живуть.

Ідеолог християнського нонконформізму

Ігор Загребельний

30 серпня виповнилося 128 років від дня народження видатного українського мислителя Дмитра Івановича Донцова. На жаль, наше суспільство звикло мислити штампами, тож і Донцову дуже часто доводиться бути лише «ідеологом українського націоналізму» з усіма випливаючими з цього наслідками: для одних Донцов-націоналіст є кумиром, для інших - «бандитом пера». В обох випадках за межами загального прийнятого штампу залишається надзвичайна глибина думки оригінального філософа, політолога й літературознавця, ширина ідей, озвучених непересічним есеїстом та публіцистом.

Д. Донцов дійсно був одним із провідних ідеологів модерного українського націоналізму. Проте за умов, коли саме поняття «націоналізм» розуміється занадто спрощено, потрібно чітко наголосити на об'ємності та різнобарвності (що, однак, не виключає внутрішньої єдності) випрацьованої ним системи. Зокрема, досить актуальною є теза про Донцова як про мислителя-християнина. Остання теза нерідко ігнорується, а це, погодьтеся, не лише збіднює, але й спотворює наші уявлення.

Арійські корені християнства.

Ярема Галайда

Дві тисячі років налічує історія християнства. Практично з перших же років його існування склалася і вкоренилася традиція прив’язування Ісусового вчення до єврейських коренів – Талмуду і яхвізму, який помилково називають іудаїзмом. Ми не будемо зараз розглядати причини, які викликали цю глибоко хибну і шкідливу думку, а розглянемо справжнє походження християнства і спробуємо віднайти те глибинне коріння, яке міцно пов'язує проповідь Ісуса з найдавнішими арійськими вченнями.

Починати можна з дуже і дуже давніх часів, але щоби не блукати манівцями і не будувати свої висновки на сумнівних і неперевірених відомостях, почнемо з Геродота і його велетенської праці «Історія». А точніше з легенди про три Божественні дари скіфам.

У легенді говориться, що трьом легендарним братам-засновникам скіфської держави, синам царя Таргітая, Ліпоксаю, Арпоксаю і Колоксаю впали з неба золоті предмети:  келих, рало з ярмом і бойова сокира. Ліпоксаю і Арпоксаю золото не далося, палаючи пекучим вогнем, а от молодщий Колоксай спокійно його взяв і відніс усі предмети до свого дому. Після цього, старші брати визнали його верховним царем.