Хто провокує Майдан 3.0

Знаєте, мене смішить, коли Новая власть, яка сама прийшла до корита на хвилі Майдану, та її недолугі симпатики, кричать перелякано про жахіття Майдану 3.0. Коли лякають нас загрозою кацапської інтервенції (наче вона не відбувається вже зараз)... Коли закликають не провокувати агресора, не розхитувати ситуацію, не відлякувати інвесторів, не... не... не...не... Бо саме до цього, наче б то, приведе Майдан 3.0

Який же страх у цих "революціонерів" перед Революцією!!!  

Я от не закликаю до Майдану 3.0... А навіщо?

Як на мене, то Новая власть сама досить успішно провокує людей на активні антиурядові виступи своєю тупістю, неспроможністю управляти країною, боягузством перед лицем ворога, постійною, шитою білими нитками, брехнею...

Національна революція та ігри в (анти)фашизм

Ігор Загребельний

Революційні події в Україні, а також подальша агресія Росії підняли досить цікаве питання – питання про місце поняття «фашизм» у суспільному дискурсі України та пострадянських теренів загалом.

Перш за все, загострення суспільно-політичної ситуації в країні продемонструвало, що в нас ще досі надзвичайно сильною є антифашистська міфологія, згідно з якою поняття «фашизм» не відсилає нас до історичного явища фашизму, позначаючи, натомість, просто те, з чим незгідна людина, котра це поняття вживає. Цілком природно, що до апеляції до поняття «фашизм» передусім вдався антиукраїнський табір протистояння. Виходячи з українофобських, промосковських і пострадянських (або ж і комуно-реваншистських) позицій цього табору, «фашистом» є не лише дієвий представник націоналістичного руху, але й пересічний носій українськості незалежно від ідейних переконань. В цій системі координат «фашистами» можуть бути націонал-демократи, ліберально налаштовані студенти, русифіковані громадяни України, котрі, незалежно від національності, люблять свою Батьківщину.

Вбивця як переможець

Альфред Розенберг

У своїй блискучій статті Альфред Розенберг докладно і переконливо доводить всю купленістьі фальсифікованість процесу над вбивцею Головного Отамана Симона Петлюри. В результаті цього судилища вбивця, агент ГПУ і сіоністський терорист Самуєль Шварцбарт був виправданий і відпущений на свободу. Вся Європа і пальцем не поворухнула для допомоги українцям у їхній боротьбі за волю, але виправдала того хто був знаряддям і головним представником народу, який накидав нам комуністичне рабство. Блискучий публіцист і аналітик А. Розенберг просто і переконливо висвітлює безпосередній зв'язок сіоністських організацій і ЗМІ з єврейською фінансовою олігархією і більшовицьким режимом в СССР. Цій же темі присвячено статтю Дмитра Донцова "Memento"

Нещодавно вбивця колишнього глави української держави був виправданий перед судом у Парижі. Хоча сам він не тільки не заперечував усі свої дії, але й відкрито заявив, що пишається вбивством людини, яку він вважав смертельним ворогом єврейського народу. Як ми вже докладно повідомляли раніше, вся єврейська світова преса і єврейські фінансові магнати доклали спільних зусиль, щоб французький суд виправдав вбивцю. І ніщо, напевно, сьогодні не характеризує владу іудейського золота краще, ніж цей виправдувальний вирок