Ярема Галайда
Виявляється деякі мої ватні знайомі з довоєнного минулого ще живі, все ще цілком ватні і навчилися лазити в ФБ) Оце один раптом віддзвонився.
Прочитав мій останній пост про ватність)))
Відставний полковник (це до того, що совковій військовій плісняві зараз пенсії піднімають), розповідає, що воював в Афгані, хоча служив у Таджикістані в обслузі транспортників, які літали на Кабул. Нині - завсідник однієї топольської пивнушки (українська пенсія совку дозволяє).
Писатиму українською, хоча воно ґелґотіло московітською:
- Як ти міг таке написати? Ти зрадив Батьківщину. Як ти цього не розумієш? Ще у дев‘яносто першому зрадив! І зараз зраджуєш! За це раніше розстрілювали!!!
Я аж отетерів. Я зраджую Батьківщину??? Потім допетрав про, що воно. Поки я мізками ворочав влн ще щось там мені нарозповідало про Військову Присягу, про офіцерську честь, про славнії побіди, про «неможна воювати з братами», про ще якусь ахінею...


