І ось ми йдем у бою життєвому -
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.
Гімн УПА

середа, 23 квітня 2014 р.

Nаціоналізм чи Аполітизм


За матеріалами ресурсу «Правая Одесса»

Чому останнім часом аполітизм став мало не ідейною течією, наприклад, серед футбольних фанатів? Спробуємо розібратись у цих питаннях і дати на них відповідь. Подаємо значення терміну, використовуючи тлумачний словник Ушакова.
Аполітизм – (з грецької "а" заперечення і politikos – державний, громадський). Відхилення від прийняття участі в політичному житті, часто з метою приховати свої політичні переконання. Виходячи з визначення можна зробити досить простий висновок, що аполітизм – не стільки байдуже ставлення до політичного, державного життя та спроба уникнути прямої участі у даних процесах, скільки приховати свої справжні політичні переконання. З першими питаннями ми розібрались, але постають нові питання. Хто намагається приховати свої справжні політичні погляди, що насправді під ширмою аполітизму приховують його прихильники? Хто вони? Та головне – навіщо впроваджують аполітизм в одеському фанатському русі серед, як правило, молодих та зовсім незрілих людей?
За ареал дослідження візмемо наприклад одеський фанатський рух. З самого початку він був правим. Тобто ядром фанатського руху була патріотична молодь, яка у своїй більшості були NS/WP напрямку, проте були проросійські та проукраїнські патріоти, але таких було незрівнянно мало порівняно з кількістю NS/WP патріотів, що відзначались великою згуртованістю та високим рівнем національно-державної солідарності до слов'янських націй та нашої всієї Великої Білої Родини. На початку ХХІ століття у фанатському русі проходять деякі зміни. Все більше стає проросійських шовіністично налаштованих патріотів, в свою чергу кількість NS/WP прямо-пропорційно зменшується. Дана тенденція залежала від антислов'янської політики Кремля і примітивного підігравання "Верховної Зради" та іншого керівництва України, особливо після помаранчевого обману, коли псевдонаціоналісти очолили Державу. Але, як кажуть, не було б лиха без добра. Дана ситуація стала стимулом для розвитку українського правого руху, який очолив Герой України, Славної Пам’яті бойовий командир одеського націоналістичного руху "Слава і Честь (СІЧ)" Максим Чайка. Він став символом волі, ідеї та дії! Його зусиллями український правий рух зайняв своє чільне місце і в тому числі серед одеського фанатського руху, набравши обертів і чисельності найбільшої за всю історію одеського фан-руху!
Можемо поділити історію одеського фан-руху на три частини: 1) домінування NS/WP, 2) домінування проросійських шовіністів, 3) паритет і рівновага, яка була досягнута стрімким збільшенням частки українських націоналістів серед загалу фан-руху. Проте ситуація знову змінюється. Кожен правий фанат знає, що ніякого аполітизму не було ані за домінування NS/WP, ані за домінування проросійських шовіністів, однак при встановленні рівноваги і навіть виразних натяків на майбутні лідерські позиції українських націоналістів у фан-русі, на сцену виходить аполітизм. Визначення даного явища ми вже знаємо.
Але ж кому потрібна була поява аполітизму в одеському фан-русі? Українським націоналістам? Ні! Їх Ідея переможно крокує вулицями міста і знаходить величезну підтримку серед одеської молоді та на стадіоні. NS/WP патріотам? Звісно ні! Вони солідарні у своїх ідеях і мають багато спільного з адекватними українськими і російськими патріотами, більш того вони по великому рахунку зацікавлені у розвитку обох рухів і у їх об"єднанні.
Можливо, тоді російським націоналістам? А звідси стає дуже цікаво! Більшість так званих проросійських націоналістів є прибічниками NS/WP, "чистих" (адекватних не шовіністів) російських націоналістів в Одесі практично немає, як в принципі і українських "справжністів" з "Тризубу", "КУНу", "МНК" на кшталт "москалі з"їли наше сало".
Проте в Одесі є досить пристойна купа російських імперіалістів-шовіністів, які практично нічого спільного з правими ідеями не мають, для них головне: імперський стяг Романових, російська мова і возз’єднання з РФієй, очевидно реінкарнація царсько-радянської імперії. І це у той час, коли між правими патріотами України і Росії панує почуття взаємної національної поваги і солідарності, більш того розробляють проекти співпраць і навіть майбутніх Конфедерацій (на кшталт Слов'янської Конфедирації "Київська Русь", запропонованої Північним Братством). У своїй діяльності такі російські "патріоти" не створюють ніякого конструктиву для розвитку правого руху, хоча це й зрозуміло, вони і не є його частиною. "Імперці" займаються провокаціями і протистоянням з українським правим рухом, постійно об"єднуючись з комуністами, комсомолом, навіть з "АФАшним" шавьйом! Також ці ж "імперці" видають себе за російських NS, але ж який NS-патріот може брататись з червоними покидьками...? Ніякий, жодний NS такого не зробить! Саме тому таких провокаторів, як ,наприклад, з "Слов'янської Єдності" і не сприймають NS/WP патріоти, хоча більшість яких є проросійсько налаштовані або етнічними росіянами.
Повернемось до нашого дослідження аполітизму. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновки: введення аполітизму у правий одеський фанатський рух було реакцією на хвилю стрімкого розвитку українського націоналізму, що ставило під сумнів домінування проросійських (тут імперських) сил над фан-рухом. І це не дивно. Український націоналізм "по-Одеськи" це в жодному разі не є антиросійським шовінізмом! Український рух на наших очах ставав прямим союзником NS/WP руху у боротьбі з численними іммігрантами, червоними та толєрастами. Це було не вигідно "імперцям", бо загрожувало їх існуванню. І саме тоді у фан-русі вводиться аполітизм, ніби щоб примирити націоналістів з різних таборів. Але з часом аполітизм прогресує і вже виступає не мірилом патріотів у фан-русі, а майже ідеологічною течією, яка робить з правих (проукраїнських чи проросійських) хлопців, так званих "аполітів", для яких головним є "Около Футбол (ОФ)", а політика (у цей термін вкладається вся Права Ідея) визнається дурною, «мусорською» підставою, забавою для дітей або "закорінілих тупих бонів".
Таким чином маємо не примирення у одеському фан-русі, а тотальну аполітизацію та масовий відхід від Правої Ідеології в принципі! А що "антіфа" та інша толерастія? Розвивається. Більш того постійно прибуває у поки що правому одеському фан-русі. Для них аполітизм ніщо, дурниця, вони не припиняють пропаганди. В той час аполітів стає все більше, правих все менше, а кількість АФАшного шавья чомусь збільшується. Чому? Все просто. Аполітизм у тому вигляді, що його "проповідують" є аморфним та просто напросто імпотенцією! Тому радикальний фанат довго не зможе бути таким, це просто неприродно. Але ж він вже відмовився та навіть "розчарувався" у Правій Ідеї...
Тут його чекають з посмішкою і задоволенням "антіфа". Все просто, навіть дуже. Аполітизм - шлях деградації і прямого сприяння знищенню Правого Руху. Аполітизм - опора розвитку червоно-толерантних рухів сьогодні, загрожує стати непоборним бастіоном червоної чуми завтра! Патріоте, пам"ятай: "Аполітизм не відхід від політичної боротьби за права Народу, це прихована загроза самому існуванню нашого Народу!" Аполітизм - ще одна голова гідри-системи, що знищує Білу Расу!

Націоналізм проти Аполітизму!
Слава Білим Патріотам!
Слава Україні !