Звірячий вишкір маршала Жукова - вбивці мільйонів

"Маршалові Біди" присвячується. І цього упиря десятиліттями прославляли як Героя. Що ж, яка  країна, такі й герої.

Фільм "Радянська історія"

Фільм "Радянська історія" - це епохальна стрічка, яка замовчується всіма силами в усьому світі.
Росія - правонаступник СРСР не бажає щоби правда про її попередника вийшла світ Божий і оголилася звіряча пика більшовицького режиму. Українська влада не надихається на своє совкове минуле. Захід підленько і сором'язливо ховає оченята, бо не бажає компроментувати себе співробітництвом з Совітами і фактичною здачею на поталу кривавому комуністичному режиму половини Європи

Слов'янський Новий Рік у Січеславі.

Відійшов у минуле березень 2012 року. Холодний і похмурий, але по весінньому очікуваний і веселий. У кожного в пам'яті він залишився і позначився по різному. Але одна подія, гадаю, відклалась в пам'яті у кожного, хто її відвідав назавжди. Хоча більшість з них, скоріш за все, навіть не усвідомила, поки що, всієї її значущості для України і всього слов'янського світу взагалі. Всю велич і значення цієї події ми усвідомимо остаточно тільки через роки. Бо все велике найкраще видне здалеку.

Справа в тому, що цього року в Січеславі, вперше за сотні років була відроджена тисячолітня традиція наших дохристиянських предків - святкування Слов'янського Нового Року від Створення Світу у Зоряному Храмі 7521 рік тому.

Автором ідеї святкування Слов'янського Нового Року став справжній місіонер українства у Січеславі, відроджувач народних традицій, дослідник і філософ, меценат і просто українець Юрій Якуба. Його ідею підхопила і підтримала місцева культурницька агенція Арт-Вертеп на чолі зі співаком, бізнесменом Тимофієм Хом'яком  і громадська організація Громадський актив Дніпропетровська «Град», якою керує відомий у Дніпропетровську громадський і політичний діяч Андрій Денисенко.

Японія для японців. Повчальний приклад

У тих, хто відвідує Японію, може створитися враження, що японці – такі ж люди, як ми. Вони носять такий самий одяг, вони будують хмарочоси і слухають Бетховена. Багато хто з них навіть говорить по англійськи. Майже кожна спроба аналізу японського успіху концентрується на фінансовій політиці, техніці управління або чомусь подібному. Але це приблизно так само розумно, як шукати причини бідності американських гетто в програмах федеральної допомоги.

Я провів у Японії багато років. Японці – не такі, як ми. У чомусь вони такі, якими ми були колись раніше, а в чомусь вони такі, якими ми ніколи не будемо. Але найголовніше – вони були і завжди будуть японцями.

Японці переконані у своїй унікальності. Жоден інший народ світу не проводить стільки часу, вибачаючись за свою неповторність або оспівуючи її. Існує цілий жанр публікацій, який можна було б назвати “теорія японців”, де автори із задоволенням розмірковують про те, якими незбагненними є японці для інших народів.

Битва на Ворсклі.

 Ярема Галайда

Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський
Вітовт Великий

            Історія України часів після монголо-татарської навали довгий час залишалася білою плямою для більшості українців. Тільки зараз вона починає поступово виходити на світло з тіні століть. Московська, а потім і Радянська, історіографія старанно обходила, замовчувала, а найчастіше, по просту перебріхувала цю бурхливу, драматичну і героїчну пору в історії українського і білоруського народів.

Причина ж такої підлості полягає в тому, що саме в цей час народи Литви (теперішня Білорусь), України-Русі, Польщі вели непримиренну, виснажливу боротьбу з монголо-татарськими загарбниками і вийшли з цієї боротьби переможцями. Московія ж, підкорившись поневолювачам і прийнявши ганебне ярмо рабства, довгий час залишалась осторонь від цієї епічної битви, а якщо й приймала в ній хоч якусь участь то, найчастіше, на боці завойовеиків.

Пізніше – у XVIII – XIX ст. - московська історіографія всю заслугу подолання так званого монголо-татарського гніту привласнила собі, а тому всіляко замовчувала і боротьбу Данила Галицького і його нащадків, і переможні походи проти ординців литовсько-руських князів, і свою підлу співучасть у злочинах ординців. Приховували москвини, нарешті, і той факт, що на час Куликовської битви (достовірність якої так ніхто й не довів), яку москвини називають однією з перших спроб визволення Московського князівства з під татарського ярма, Україна, з допомогою Литовського князівства, вже шістдесят років як позбулася влади монголів.

Штрафбати - прихований геноцид українців у Другій світовій війні

Друга світова пройшлась жахливим кривавим серпом по ниві українства і зібрала страшні жнива. Понад 10 мільйонів українців заплатило життям за "перемогу" над нацизмом і фашизмом. Наші співвітчизники гинули на полях боїв у лавах РСЧА, УПА і Вермахту, концтаборах ГУЛАГу і Третього Рейху, їх вбивали, як заручників, і німці, і більшовики, вони були жертвами Гудеріанової "тактики випаленої землі". Ім"я усім цим злочинам одне - геноцид.
Але найпідлішою формою того геноциду була діяльність "Польових військкоматів" і штрафбатів. Трагедія "чорносвитків" ніколи не повинна забутися.
Ми пам'ятаємо, ми помстимося!!!

Ідеолог християнського нонконформізму

Ігор Загребельний

30 серпня виповнилося 128 років від дня народження видатного українського мислителя Дмитра Івановича Донцова. На жаль, наше суспільство звикло мислити штампами, тож і Донцову дуже часто доводиться бути лише «ідеологом українського націоналізму» з усіма випливаючими з цього наслідками: для одних Донцов-націоналіст є кумиром, для інших - «бандитом пера». В обох випадках за межами загального прийнятого штампу залишається надзвичайна глибина думки оригінального філософа, політолога й літературознавця, ширина ідей, озвучених непересічним есеїстом та публіцистом.

Д. Донцов дійсно був одним із провідних ідеологів модерного українського націоналізму. Проте за умов, коли саме поняття «націоналізм» розуміється занадто спрощено, потрібно чітко наголосити на об'ємності та різнобарвності (що, однак, не виключає внутрішньої єдності) випрацьованої ним системи. Зокрема, досить актуальною є теза про Донцова як про мислителя-християнина. Остання теза нерідко ігнорується, а це, погодьтеся, не лише збіднює, але й спотворює наші уявлення.