І ось ми йдем у бою життєвому -
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.
Гімн УПА

субота, 7 березня 2020 р.

Давайте без популізму.


Ярема Галайда

 
В обчєм мене вкурвило троха.

Давайте без популізму. 

Давайте прагматично. 

А ще без істерик і упередженості.
Одне з гасел «нікапітулянтів» - «Мир через перемогу». 
Відмінне гасло.
Прекрасно! 
Уявімо, що Зеленський з 95 кварталом пішов чи їх пішли. 
Замість них прийшов хтось, хто за мир через перемогу. У мене питання, цілком прагматичне: Як цей діяч і суперпатріот збирається добувати мир через перемогу?

середа, 4 березня 2020 р.

Ця опозиція здохла. Заносьте другу

Ярема Галайда

Дивлячись на нашу революційну опозицію в парламенті просто дивуюсь їхній безхребетності і слабкості.
В унісон з ригами (а, ну да, риги ж теж опозиція) проголосували за відставку уряду Гончарука і призначення уряду Шмигаля. 
Власне, що і треба було панові Зеленському.

Ні, ну попузирились трохи, а потім такі потопали до пана Зеленського погомоніть милесенько, руцю потиснути.

Ото і весь протест.
Тьху, бл&ді!

Щуролови.

Ярема Галайда 
Як майстерно нас нацьковують одне на одного ольгінські пропагандони і наші «корисні ідіоти», які все більше стають схожими на агентів московітського впливу.
Аж згадався серіал грузинський стародавній «Береги».
Хто жив за совка точно пам‘ятає головного героя Дату Туташхіа у виконанні неймовірного Отара Мегвинетухуцесі.
Знятий той фільм за романом Чабуа Аміреджибі «Дата Туташхія» і розповідає про епічне протистояння двох непересічних особистостей ще й двоюрідних братів Дата Туташхія і Мушні Зарандія.

вівторок, 3 березня 2020 р.

Як нам не повторити помилки Бабека.



Ярема Галайда


Колись давно - навесні 836 року - десь в Ірані стояв на березі стрімкої гірської річки полководець і ватажок повстанців хуррамітів Бабек.
Він спостерігав, як через цю річку переправляються його вороги - араби під командуванням нового  воєначальника Афшина (взагалі то його звали Хайдар ібн-Кавус ель Афшин), согдійця на службі у халіфа Мутасіма.
Справа в тому, що Бабекові люди понаставили на переправі пасток, а хитромудрий Афшин їх виявляв, пускаючи попереду війська гарбу, завантажену камінням.
Дивлячись на це, Бабек, який теж був далеко не дурень, сказав слова, які закарбувалися у пам‘яті його соратників і були пізніше записані іншим мудрецем Вакідом ібн Амр Тамімі у епічній праці «Акбар Бабек» і які звідти запозичили не менш шановані вчені мужі Ібн аль-Надін та аль-Масуді.

«Цю змію треба різати на шматки!» - так сказав Великий Бабек, який 20 років протистояв величі могутнього арабського Халіфата і посрамив багатьох відомих і славних воєначальників халіфа, розбивши їх у численних битвах.
Всі зрозуміли значення тих слів: цього ворога треба бити по частинах.

Дитячий потяг

Ярема Галайда

У нас якийсь, просто, потяг до того, щоби не вестись на провокації і до очікування безмежної халяви.

Дитячий якийсь потяг.

Однією з головних розваг Майдану був пошук і здача ментам різноманітних «провокаторів». Як не видали ПС не розумію. Мабуть тому, що кишка затонка була. От тих, хто послабіший був, тих ще й побили перед тим, як здати.

Оці: «Не робіть картинку для Москви!» і «Не ведіться на провокації!» задовбало в пень.
Навіть, коли стріляти почали і тоді ще волання стояло, що не можна переходити до насильства.
Хе! Зараз ці «какбичєвонєвишло» такими героями порбились: огогого!
Ну і якесь містичне очікування допомоги з Заходу.
Мало не в ноги падали кожному іноземцю, який на Майдан приїздив: «О! Тепер точно Янека нагнуть! Щас порішають!»
Порішали, - ага, - на сто трупів нарішали. Тільки тоді дотумкали, що без кулаків і зброї діла не буде.

Крим віджимали коли, розвелася купа патріотичних плакальщиків і таких ото захоплених бабульок: «От які ми, українці, молодці! Московіти і так нас провокують, і так, і Крим вже віджали, а ми не ведемося! Не даємо війну почати!»
І знову ж, давай чекати допомоги Заходу: «Захід не визнає! Це ж порушення меморандуму! Оно зараз в Чорне море, - чули, нє? - ескадра американська йде з авіаносцем! Там літаків - тьма! Хана Ху*лу! Аквамайдан, йопта!»

На Донбасі двіж, добробати, добровольці в ЗСУ, тероборони: «Дайте зброю!»

Одразу мемчики всякі бл&дські пішли: «Головні ознаки вишиватника - це вишиванка, по ділу і без діла, і хворобливе бажання воювати з Росією!»

Забули, да?

А мені добряче це паскудство запам‘яталось.
Нє, ну тепер вони всі проти капітуляції, а тоді на руках висли: «Правасєкі - ета же бандіти! Ані правоцируют вайну! Ви хатітє полнамасштабнава вторженія? Так нас парвут адной авіациєй!»

Тепер читаю тих самих писак і охрініваю, реально: «Ердогаша, сокол  наш ясний! Покажи етому Зєлє, как с Ху*лом ґаваріть нада!»

А потім почалось: «От нафта подешевшає і Ху*лу хана! Точно вам кажу не протримається й півроку!»

«Та! Московіти вже половину золотого запасу на підтримку рубля пустили! Ще місяць-два і капець мєдвєпутам!»

«Ви чули?! Амери сланцевий газ відкопали і родовища свої нафтові розконсервували! Ооо, це ж точно аби нам помогти і Ху*ла завалить. Зуб даю!»

«Оце свезло, так свезло! Лапьожники Боінга завалили! Тепер їх вся Європа рватиме! Санкціями задушить! Клааас! А може і війська до нас заведуть!»

«Яка війна?! Ви що?! Куди наступать?! Що?! Дебальцеве здали?! Та де вам знати, що там за обстановочка?! Геній наш краще знає, що робить! Зараз як домовиться з піндосами чи з Меркель і Всьо! Кінець війні!»

«Чули?! Нам Джавєліни дають! І 250 лямів! Америка за нас горою! І що, що 30 штук? І що, що 200 ракет? Московіти зараз обіссються, а там миротворці і все таке!»

Зараз от з Ердогана нового месію ліплять!
«Все! От зараз турки як наваляють московітам! Что ти?! До Москви дійдуть, а у нас базу поставлять. Точно вам кажу! От який у нас союзник! І безпілотники, і флот у п‘ять разів більший, ніж у Ху*ла! А які у нього Ф-16! Це просто казка, які у нього Ф-16. Ну і арта! Все випалює!»

Противно читати цю муйню!

Ні, дражайщі мої друзі, поки самі руцями і мізками не попрацюємо, нічого не буде.
Ніхто за нас нічого не рішатиме.
У всіх своїх клопотів повна хата!
І поки на «провокації» не вестимось, і про картинки для Москви думатимемо, то і будемо биті.

І це не Порох з Зелею винні, а оті балаболки обох статей, які у нас на руках висли у 2014 і всю війну.
А Порох з Зелею це лишень продукція цих самих балаболок і обіссянців.

субота, 23 березня 2019 р.

Квіточки.


Ярема Галайда

Літо 2015 року, «Дозор». Хлопці риють окопи і тягають колоди на бліндаж.
Стою на дорозі, чухаю потилицю в роздумах, куди ж приткнути СПГ.
Зі мною командир відділення ПЗРК Віталік і наш сусід з права, заступник командира 4 роти 93-ї бригади Тандем - здоровило-галичанин до пояса голий, з причини спеки. В руках у нього була цифрова рація Моторола:
- Та чого тут метикувати? Осьо ж окоп для пезееркашників! В нього і тули. Все одно, тут хіба горобці літатимуть. Ги-ги!
- Та тут таке діло...
Договорити не дав Рагнар. Він саме підійшов зі шкафоподібним, колишнім старшиною-спецназівцем Котом, який був у нас на всі руки майстер, але найбільше він полюбляв розвідку.

вівторок, 12 березня 2019 р.

Ми - січеславці


Ярема Галайда

Да, єсть у нас, січеславців, потяг до такого собі містечкового сепаратизму чи що. 

Це у нас від часів прадавніх. 
Ще з часів, мало не скіфських, вічно наші степи вабили до себе всіх волелюбних та незалежних, розбишак та лицарської вдачі людей. І всіх степ наш вічний привітно зустрічав, давав волю і славу, але й плату брав за ту волю криваву. І ворогів гідних, а не слинявих та роскошами розбещених, бо тільки над гідним ворогом перемога давала справжню Славу.