Вихід з кризи: економічний націоналізм

Андронік Кариелюк

Фрідрих Ліст

Фрідріх Ліст (1789-1846) — широко відомий свого часу, а нині забутий німецький економіст і підприємець, пізніше — американський емігрант і дипломат, здобув собі безсмертну славу книгою «Національна система політичної економіки». В 1848 році вона потрапила під гостру критику К. Маркса, який сповідав діаметрально протилежну доктрину. Історія і реальне життя винесли ідеям Маркса свій вирок. Економічні ідеї Ф. Ліста, навпаки, стають не тільки актуальними, але і рятівними — якщо їх адекватно застосувати, зокрема для країн, які постраждали від комуністичних режимів, а також від нинішньої фінансово-економічної кризи. Особливо це стосується України з її пострадянською, колоніально викривленою економікою, яку в даний час — за допомогою чиновницького державного апарату — приватизувало декілька великих фінансово-промислових груп.

Темі актуальності лістианства для сучасної кризової України був присвячений дискусійний круглий стіл, що пройшов у Київському університеті ім. М. Драгоманова. Він мав більш конкретну назву «Національні інтереси: політика й економіка». Безпосереднім приводом для цієї події і, відповідно, для прес-конференції в приміщенні агентства «Інтерфакс» була поява 20 років тому книжки українського професора Гарвардського університету Романа Шпорлюка «Комунізм і націоналізм. К. Маркс проти Ф. Ліста». Український переклад цієї праці побачив світ у 1998 р., а зараз готується перевидання твору видавництвом «Дух і літера».

Головними дійовими особами і круглого столу, і прес-конференції були ініціатор і організатор цих заходів Володимир Панченко — підприємець і директор Інституту суспільних досліджень з Дніпропетровська, економіст Ігор Бураковський — професор Києво-Могилянської академії та автор згаданої книжки — Роман Шпорлюк.

Німецький економіст Ф. Ліст в першій половині 19-го століття обґрунтував націоналізм як окрему економічну систему і дав визначення економічної нації. За Лістом, це об′єднання людей на одній території для захисту своїх інтересів. Він вважав, що саме «національна економіка творить націю», а економічна могутність стає передумовою політичної сили і впливу нації. Положення про регульовану національною державою ринкову економіку зробили відчутний вплив на економічний і політичний розвиток США, Італії, Чехії, Індії, Японії.

Роман Шпорлюк наголосив на визначній ролі нації для розвитку ефективної економіки: «Саме національна консолідація є необхідною передумовою економічного розвитку». За його твердженням, українська політична нація фактично існує як історична і завершена даність, за яку проголосувало понад 90% громадян України на референдумі 1 грудня 1991 р. Крім того, нація постійно перебуває у русі і потребує реформування й модернізації. Причому нація і держава, які мають економічний, культурний і політичний виміри, знаходяться в тривалій інтерактивній взаємодії.

Аналізуючи сучасну економічну ситуацію в світі і в Україні, І. Бураковський відзначив: «Державна політика на сучасному етапі за умов глобалізованого світу має спиратися на засадничі принципи теорії Ф. Ліста».  Якщо цього не зробити, як підкреслив Бураковський, «ми втрачаємо історичність розвитку України», ми повинні леліяти культуру ринку шляхом інституціоналізації економічної діяльності. А для того щоб держава стала сильною, потрібно, за словами І. Бураковського, здійснювати таку економічну політику, яка була б адекватна реаліям, ефективна і про-активна. Тобто вона повинна випереджати події, у тому числі і кризові, і шукати адекватні відповіді на виклики, які на нас насуваються.

Модератором однієї з сесій виступав відомий економіст і нардеп Володимир Черняк. Він заявив, що економічний лібералізм в країні скомпрометував себе як неадекватний реаліям. Він зводився фактично до примітивного, виключно монетарного підходу до економічних рішень. На думку В. Черняка, мистецтво економічної політики влади повинне базуватися одночасно на ринковому механізмі і державній регуляції.
Організатор круглого столу Володимир Панченко зі свого боку відзначив, що розуміння історії і сучасності як протистояння лише двох політекономічних систем — комунізму і лібералізму — є обмеженим і недостатнім: «Третій варіант розвитку, яким був і залишається економічний націоналізм, свого часу обрали багато країн як шлях до економічного процвітання. Сьогодні, в умовах кризи, коли Україна вже пережила крах комунізму і нині разом з усім світом переживає крах класичного економічного лібералізму, саме час згадати про Ліста і зрозуміти, що націоналізм – це вигідно».

З цього випливає ще один простий і логічний висновок: економіка розвиває націю, а нація і держава, тобто національна держава, — сприяють здоровому економічному розвитку на благо всіх громадян.

Круглий стіл, присвячений економічному націоналізму в тлумаченні Ф. Ліста, повинен мати наслідки не тільки в теоретичній площині, але і спонукати політиків і свідомих виборців до праці на користь національного ринку і роботи над розвитком модернізованої економіки України.

Основні економічні положення лістианства

Фінанси: Фінансова політика знаходиться під контролем держави, регулюється її законами, але не підкоряється державним установам. Збереження контролю національного капіталу над банківською системою.

Торгівля: Вільне існування внутрішнього ринку. Державне управління торгівлі в міждержавних угодах. Кожна держава захищає своїх виробників.

Промисловість: Державна підтримка власного виробника і стратегічно важливих галузей промисловості. Державний контроль над ними.

Сільське господарство: Опора с/г — це середнє фермерське господарство. Їм надається право володіти засобами виробництва і самостійно розпоряджатися результатами своєї праці. Діяльність фермерів не повинна шкодити національному господарству. Рівень і масштаби конкуренції зводяться до мінімуму кооперативними спілками.

Роль держави: Держава — основний інструмент для досягнення економічного добробуту нації і народів, які проживають на її території. Через це держава є цінністю для її населення. Держава — окремий гравець в господарській системі поряд з іншими її суб′єктами.

Основна економічна мета: Економічний розвиток нації як частини світової спільноти. Класовість не заперечується, але і не допускається безконтрольна експлуатація робітників буржуазією (володарями капіталу). Добробут окремої людини напряму залежить від добробуту нації.

Приватна власність: Не є священною, але сприймається як необхідність. Приватна власність надається представникам нації з метою збільшення особистого і суспільного добробуту.

За Фрідріхом Лістом, держава повинна розвивати науку, освіту і транспортну систему, які виступають головними рушіями розвитку і модернізації нації та держави, й інвестувати в них кошти.

Лістианська економічна схема прагнула з′єднати найоптимальніші методи планової, тобто регульованої, і ринкової економік.