Колаборанти. Частина 3.

Солдати РОА на параді

НУМЕРАЦІЯ СХІДНИХ ЧАСТИН

У всіх східних частинах Вермахту основу становив німецький Кадр - німецький штаб, німецькі офіцери і унтер офіцери, невеликі німецькі підрозділи зв'язку та комендантської служби, причому номер присвоювався німецькому кадру. Тому, при заміні солдатів, український батальйон міг стати російським з тим-же номером.  Відомі 664-й фінський і український батальйони, 627-й російський і татарський батальйони і так далі.

Штати східних частин Вермахту.

За Штату 1942р. польовий (піхотний) східний батальйон складався з 1048 чоловік при 17-20 гарматах і мінометах (950 східних солдати при 6 офіцерах і до 100 чоловік німецького КАДРУ, з яких 36 - офіцери).

За штатом 1944р. зі слов'янських батальйонів була виключена штабна рота з артилерійським і протитанковим взводами, командирами взводів стали німецькі фельдфебелі а командирами відділень - «тубільці».

Слов'янський польовий батальйон вермахту «Оствербанд» мав 754 людини: німецький кадр 78 осіб, з них 9 офіцерів і 52 унтер-офіцери, слов'ян - 676 осіб, з них 5 офіцерів і 81 унтер-офіцер.

Кавказько-азіатський батальйон «Остлегіон» Вермахту складався з 824-х чоловік, з німецьким кадром в 95 людини з яких було 12 офіцерів і 52 унтер-офіцери, і 729 «тубільців», включаючи 7 офіцерів і 102 унтер-офіцери.

«ОСТТРУППЕН» - СХІДНІ ЧАСТИНИ ВЕРМАХТУ

Східні війська Вермахту «Осттруппен» поділялися на 3 національні групи: Східні легіони «Остлегіон» - кавказько-азіатські частини; Східні бойові з'єднання - прибалтійсько-слов'янські частини «Оствербанд». Козацькі Російські частини та Козацький Калмицький полк.

ОСТЛЕГІОНИ ОСТТРУППЕН ВЕРМАХТУ

Східні легіони «Остлегіон»:

Кавказько-мусульманські частини.

Мешканці Кавказу, Середньоазіатські народи і народи Поволжя служили в «Остлегіонах» Вермахту: Вірменському, Азербайджанському, Грузинському, Північнокавказькому, Туркестанському і Волзько-Уральському, а також в Калмицькому корпусі в частинах не крупніше полку, бригади або охоронного корпусу, причому штаби, починаючи з батальйону, були німецькими. Підготовка особового складу «Остлегіонов» проводилася в 162-й Навчальній дивізії (1942-42рр.) в Україні, в Навчальній дивізії «Легіново» у Польщі (1942-44гг.), А з середини 1944р. - в 1-му і в 2-му полках 81-ї кадрової дівізії у Франції. Офіцери готувалися в офіцерській школі Навчальної дивізії «Легіново». Частинами командували німці. Одним з вірменських батальйонів командував майор Вермахту Колчак-молодший.

«ОСТВЕРБАНД», «ОСТТРУППЕН» ВЕРМАХТУ

Східні бойові з'єднання:

Східно-слов'янські і Прибалтійські частини

Слов'яни служили у Вермахті в частинах Російської визвольної армії - РОА і в Українському визвольному війську - УВВ, Білоруських підрозділах, ротах і ескадронах, які зазвичай включали в частини РОА. Прибалтійські народи служили в литовських, латвійських та естонських частинах «Оствербанду».

Частини «Оствербанду» готували в Навчальному полку «Центр», і в армійських навчальних батальйонах, а з 1943 по1944гг. - В Навчальної Депо-дивізії «Мілан» в Польщі. З середини 1944р. - В 3-му російському та 4-му українському полках 81-й кадрової (навчальної) дивізії у Франції.

Козацькі частини «ОСТГРУППЕН» ВЕРМАХТУ

Козаки, які в 3-му Рейху вважалися зросійщеними нащадками остготів - арійців, служили в козацьких частинах Вермахту. Готували їх в навчальному козачому полку «Військбуд-Селенщіна» в Україні та в навчальних батальйонах охоронних корпусів. З 1943-го року - в 5-му навчальному полку 81-й кадрової дівізії у Франції (переданій надалі в Козацький резерв ФА-СС) і в Запасній бригаді Козацького резерву ФА-СС в Австрії.

Хіві

(Хільфвіллі і фрайвіллі)

06.10.1941 року німецьке командування припинило практику звільнення військовополонених - прибалтів, білорусів, німців та українців і дозволив набір в німецькі частини «Добровільних помічників» (Хіві) з числа місцевих жителів та військовополонених. Хіві призначалися на нестройові, господарські посади. Хіві, які добре зарекомендували себе, через 2-4 місяці підписували контракти добровольців і переводилися на посади в бойові частини, отримували статус ФРАЙВІЛЛІ (добровольців). В Хіві німецьких частин Вермахту дозволялося брати тільки росіян і українців, виключаючи членів ВКП (б), бандерівців і кримінальників. Всі інші, включаючи козаків, служили в національних частинах. Винятком був 18-й Кавалерійський полк 5-го гірського корпусу 17-ї армії, з особистого дозволу Гітлера в нього дозволялося брати козаків. Вже при обороні Кубанського передпілля козаки складали 30% полку.

Російські Хіві вважалися військовослужбовцями РОА Вермахту, українці-Хіві вважалися військовослужбовцями УВВ Вермахту. З 24 жовтня 1944р. дозволили приймати в Хіві поляків. Максимальна чисельність Хіві становила 800-900 000 осіб:

- В лютому 1942р було 200000 Хіві;

- У червні 1943р. було 600000 Хіві;

- У червні 1944р. було 800000 Хіві.

В лютому 1945р. було 675000 Хіві (до 600 000 у Вермахті (армія), до 50-60 000 в Люфтваффе (авіація і ППО) і 15 000 в Крігсмаріне (флот).

У російських джерелах чисельність Хіві в Вермахті з національностей визначена в 200 000 - 72% росіян і 80 000 - 28% українців.

11-а армія Вермахту увійшла в Крим маючи в своєму складі 2500 Хіві, з них 500 в бойових частинах (фрайвіллі), після взяття Севастополя 11-я армія (без 42-го корпусу і 4-х дивізій) відбула під Ленінград маючи чисельність 130000 осіб, з них 47000 - Хіві (36%).

6-а армія Вермахту, наступаючи на Сталінград, мала в німецьких частинах 200000 осіб з них 51 780 Хіві (27,2%), в тому числі 20800 Хіві - потрапило в оточення.

17-а армія Вермахту при відступі до Криму мала в складі німецьких частин 28500 Хіві з 130000 осіб, що склало 22%.

ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ – ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ

 ЧАСТИН «ОСТТРУППЕН» І «Хіві» ВЕРМАХТУ

Усього в 1941 році з полону німцями було відпущено 823 000 осіб, у тому числі за місцем проживання - 318 000. З них 277 761 українець, 4000 кримських татар та 36000 білорусів, фольксдойче і прибалтів.

З жовтня 1941 року в зв'язку з переходом на німецьку службу було відпущено з полону 505000 чоловік, приблизно 330 000 з них - це слов'яни: росіяни, українці, білоруси і «козаки». З них 175000 перейшло служити в «Остлегіони».

«ТРАВНИКИ»

«Вахманшафт дер СС» - ДОПОМІЖНА ОХОРОНА ПРИ СС.

Найбільш сумну «славу» заслужили колабораційні частини охорони концтаборів СС. Німецькі частини охорони концтаборів «Мертва голова», до 35000 чоловік, у Німеччині вважалися покидьками суспільства. Чини Вермахту і фронтових частин СС - «Ваффен СС» гребували ними. Судами СС було засуджено 60 есесівців-німців з 200 відданих під суд за вбивства ув'язнених концтаборів з користі і садизму. Подібні злочини охоронців-іноземців, як правило, не переслідувалися.

Всього було 5000 чинів «Вахманшафт дер СС» (допоміжної охорони при СС). Всі вони закінчили школу при концтаборі «Травник». З 5000 чоловік охоронців-іноземців близько 4000 - з громадян СРСР: прибалтів, білорусів і українців, причому більшість з них, до 2000 - 3000 осіб були українці.

Найуспішнішу «кар'єру» зробив «травник» Гутгарі Шміль Григорович - єврей, який видавав себе за фольксдойче, перебіжчик з РККА, дослужився в СС до звання «зондерфюрер К» (військовий чиновник СС капітанського рангу). Страчений в 1950 році як військовий злочинець.

ОХОРОНА ТАБОРІВ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ

ВЕРМАХТУ-«Міліція» І «НКВД»

У таборах військовополонених Вермахту, де було знищено 3 000000 військовополонених, внутрішня табірна поліція і зовнішня охорона набиралася з військовополонених. Внутрішню табірну поліцію військовополонені називали «міліція», а зовнішню охорону - «НКВД». Існувала думка, що поліцаї і охорона, це агенти НКВД, спеціально спрямовані в полон з метою знищити військовополонених-зрадників. Військові суди КОНР виявлених табірних поліцаїв засуджували до розстрілу як агентів НКВД.

Якщо СС віддавало перевагу охоронцям-українцям, то Вермахт - вважав за краще росіян, або, що імовірніше, набирав «відповідних», більшість з яких і виявилися росіянами в силу того що і в РККА і серед військовополонених більшість становили росіяни. У 1941р. при кожному з 22-х охоронних батальйонів таборів військовополонених був сформований 1 східний взвод, а вже в 1943года з 265 взводів охорони таборів військовополонених 145 (або 62%) були взводами РОА Вермахту.

СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ

колабораційної військово-політичної еліти

Для підготовки еліти колабораціоністських формувань німцями в 1942-43 рр.. були створені навчальні заклади.

Для російських і козацьких формувань - 12, в тому числі:

- Борисівська Вища політична школа для російських офіцерів;

- Маріампільська академія РОА Вермахту;

- 6 офіцерскскіх шкіл РОА Вермахту: Бобруйська, Вітебська, Псковська, Сольцська, Пожаровицька і школа при навчальному полку РОА «Центр»;

- Вища господарська російсько-німецька школа в Німеччині;

- 1-е Козаче імені Отамана Платова юнкерське училище;

- Кадетський корпус Російського охоронного корпусу в Сербії;

- Дабендорфська школа пропагандистів РОА.

- Кавказько-мусульманська офіцерська школа «Остлегіонов» в Легіново (Польща), яку в 1944р. приєднали до Маріампольскої академії.

Всього було створено 13 навчальних закладів, які підготували декілька тисяч чоловік.