Капiтан 1 рангу ВМС України на основi дослiджень московських iсторикiв зiбрав сенсацiйний матерiал
"Метою моєї працi було спростувати мiф про iснування "народiв-зрадникiв" на зразок кримських татар, українцiв чи чеченцiв", -- каже автор "Малої енциклопедiї воєнного колаборацiонiзму народiв СРСР", екс-командувач пiдроздiлу ВМС України капiтан 1 рангу Вадим Махно. Вiн опрацював 52 монографiї й енциклопедiї авторства шанованих московських iсторикiв -- професорiв, академiкiв. У своїй працi принципово уникав полiтичних оцiнок, це сухий довiдник iз назв, цифр i мiсць дислокацiї нiмецьких бойових одиниць, складених iз представникiв народiв СРСР".
-- Як вiдомо, нiмцi створювали з населення окупованих територiй вiйськовi формування двох типiв. Яка мiж ними рiзниця?-- Дiйсно, вони створювали i охороннi частини, i "вiйська збройних СС".
Охороннi корпуси -- це, просто кажучи, карателi. А вiйська ваффен-СС -- фронтовi частини.
-- Скiльки iснувало таких охоронних пiдроздiлiв?
-- Усього охоронних корпусiв Вермахту було 13. У Сербiї -- росiйський охоронний корпус, у Рейхкомiсарiатi Україна -- козачий охоронний корпус iз 15 росiйських козачих полкiв. А решту 11 охоронних корпусiв послали на Схiдний фронт (вони входили до складу бiльшостi армiй i в тилових районах груп армiй) -- два корпуси були росiйськi козачi, а решта змiшанi, з переважанням росiян.
Наприклад, надзвичайно кривавий слiд залишив по собi у Сербiї росiйський охоронний корпус пiд командуванням генерал-майора
Вермахту Штейфона -- це двi бригади, п'ять полкiв. Цiкаво, що командувач -- виходець з територiї України. Вiн хрещений єврей iз Харкова, у минулому генерал-лейтенант росiйської iмператорської армiї.
-- А як народи окупованих територiй були представленi у фронтових дивiзiях СС?
-- Серед вiйськ СС була одна естонська й одна українська ("Галичина") дивiзiї, двi латиськi, двi суто росiйськi -- 29-та гренадерська та 30-та
гренадерська. 36-та гренадерська була змiшана росiйсько-нiмецька.
Коли 29 квiтня 1945-го вона пiд Берлiном потрапила у полон, то з 5 тисяч полонених тисячу -- нiмцiв -- вiдправили до Сибiру, а решту 4 тисячi -- росiян -- 30 квiтня розстрiляли як громадян СРСР.
Загалом, я нарахував, ненiмецьких дивiзiй СС було 13, у їх числi -- 7 росiйських i 1 росiйсько-нiмецька.
-- До речi, чи правда, що до складу фронтової дивiзiї СС "Галичина" нiмцi сформували тiльки з українцiв Галичини? На Великiй Українi охочих не було?
-- Насправдi i добровольцi були, i дивiзiї формували. Притiм ранiше, нiж на Захiднiй Українi, де "Галичину" сформували у 1943-му. На Великiй Українi вже 1941 -- на початку 1942 року проводили таку роботу.
У Днiпропетровську iснував Український козачий комiтет, там формувався український козачий корпус iз трьох дивiзiй -- набрали 15 тисяч добровольцiв. Одночасно формували українську дивiзiю в Сумах -- зiбрали 10 тисяч осiб. Цi дивiзiї вже були обмундированi, їм видали
зброю. Однак спроби середовища українських нацiоналiстiв проголосити Українську державу у Львовi й Києвi змусили нiмцiв
переглянути цi плани. Зброю у цих 25 тисяч українцiв вiдняли i
бiльшiсть хлопцiв запроторили на шахти Рурського вугiльного басейну як остарбайтерiв, незначна частина потрапила в нiмецькi частини у ролi допомiжного персоналу. Образно кажучи, через "бандерiвцiв" Гiтлер втратив чотири українськi дивiзiї.
-- До речi, а хто командував усiма цими "добровiльними" пiдроздiлами?
-- Я нарахував на службi у Гiтлера 19 генералiв-євреїв, 10 генералiв-українцiв i 155 генералiв-росiян. А командувати було ким! Якщо пiдбити пiдсумки, то сучаснi росiйськi науковцi вважають, що у складi Вермахту (вiйськ СС, допомiжної полiцiї i самооборони) -- служило 500 -- 600 тисяч росiян! I, зважте, близько 250 тисяч українцiв.
До речi, одна лише Донецька (Сталiнська) область сформувала нiмцям на пiдмогу 12 батальйонiв, а коли сформована на Кубанi бригада польової полiцiї генерала Духопельникова вiдступила з нiмцями iз Хмельницького, iз майже 5000 "багнетiв" до Львова живими добралося лише 500... Це щодо пропагандистської тези про "галичан -- фашистських прислужникiв", а всiх iнших -- нiбито радянських патрiотiв. Загалом за час вiйни по територiї України пройшло 107 росiйських козачих батальйонiв, а українських по територiї Росiї -- 12.
Крiм збройних формувань, були i батальйони, полки та бригади, котрим
зброю не видавали -- будiвельнi, транспортнi. Наприклад, в "Iмперських залiзницях" було задiяно 530 тисяч таких "вiйськових"! Так, вони не воювали, але ж нiмцiв для фронту вивiльняли саме таку кiлькiсть.
-- I про що можуть свiдчити усi цi цифри?
-- Гадаю, мiф про окремi народи чи регiони-"зрадники" розвiяно. Мiльйони представникiв усiх, пiдкреслюю, без винятку народiв СРСР воювали проти Сталiна як добровольцi на боцi Гiтлера. Ви лише подумайте -- це ж якi нестерпнi умови для життя свого народу треба було створити, щоб вiн погодився воювати за чужу армiю!
Андрiй ГАНУС,
Джерело Експрес
