Рівно 71 рік тому, 23 серпня 1939 року, сталася подія, якій випало зіграти роль детонатора, що підірвав бомбу, закладену під Європу, і весь світ, ще у далекому 1918 році Версальською мирною угодою. В цей день між урядами нацистської Німеччини і комуністичного Радянського Союзу в Москві було підписано «Московський пакт про не напад», відомий в історії як «Пакт Рібентропа-Молотова».
А ще через вісім днів, 1 вересня, спільним нападом на Польщу, Гітлер і Сталін розв’язали Другу Світову Війну. Ця війна коштувала всьому світові, взагалі, і нашій, країні, зокрема, жахливих, незчисленних жертв. Десятки і десятки мільйонів загиблих, зруйновані ущент міста, тисячі спалених, часто-густо разом з мешканцями, сіл, концентраційні табори, депортація і геноцид цілих народів, знищення і розкрадання культурних цінностей цілих країн, все це далеко не повний перелік бід і жахіть, що кривавою рікою вихлюпнулись на голову людства.
Загасити ж вогнище цієї світової пожежі, що продовжувалася майже СІМ РОКІВ, вдалося лише ріками людської крові і сліз, горами людських трупів, страждань і жертовним героїзмом народів, що напружуючи всі, без залишку сили, зуміли перемогти сили Зла.
Ось в яку прірву штовхнули людство два найлютіші тирани всіх часів і народів – Сталін і Гітлер, підписавши руками своїх міністрів іноземних справ пакт про ненапад.
Пікантність становища, в якій підписувався цей огидний документ доповнює той факт, що саме в цей час СССР вів переговори про створення антигітлерівської коаліції з Францією і Великою Британією. Тобто, Сталін за спиною цих країн, які прагнули не допущення війни, фактично розв’язав Гітлеру руки для початку агресії в Європі.
Багато хто вже погано пам’ятає, а молодь, можливо, взагалі не знає, яку істерію навколо пакту Рібентропа-Молотова і обставин його підписання розгорнули комуністи за часів СССР. Звичайно, їм же ж треба було якось виправдати і вигородити зрадницьку політику свого кривавого кумира – Сталіна по відношенню до Франції, Англії та США і його безумовне підбурювання нацистів до розв'язання війни.
А ще більше комуністичним ідеологам треба було замилити очі і відвернути увагу народів від того безперечного факту, що саме «миролюбний» Радянський Союз є одним з головних винуватців, а, точніше, головним винуватцем і ініціатором розпалювання Другої Світової Війни. На той факт, що вся марксистська ідеологія є витвором сатанинських, безбожницьких, ворожих всьому людському, сил.
І тоді комуністам доведеться відповідати не тільки за те, що вони ставили, і ставлять понині, пам’ятники військовим і кримінальним злочинцям, винним у злочинах проти людства і людяності, називають вулиці їхніми огидними іменами, а ще й за п’ятдесяти річну окупацію половини Європи, загарбання і пограбування велетенських територій, накладання ярма комуністичного рабства на цілі народи і нації.
У цій статті ми хочемо ще раз нагадати українцям старшого покоління і розповісти молоді, як криваві виродженці з ком. партії СССР і нинішні їхні послідовники намагалися і намагаються зараз обілити чорні справи їхнього «божества» і ідола-людожера – «дарагова таваріща Сталіна». Також ми покажемо як насправді складалися обставини підписання пакту Рібентропа-Молотова.
Комуністичні агітатори намагаються довести нам, що підписання пакту з гітлерівцями було мало не найнагальнішою необхідністю і приводять для цього свої, як завжди брехливі, доводи. Ось головні з них:
Перший довід. Світ котився до війни і щоб виграти час для підготовки до неї Сталін був змушений підписати пакт про ненапад.
Вся брехливість і цинізм, цього доводу навіть не заслуговує на те, щоб його спростовувати, але ми все ж таки забруднимо руки у цій гнилі, щоб відкинути його.
По перше, хотілося б спитати, з чого це малошановні комуністичні агітатори взяли, що світ котився до війни? З чого це видно?
Ані Англія, ані Франція, ані Німеччина, ані Італія, ані будь яка інша країна світу до війни не готувалася і це видно з динаміки росту чисельності збройних сил цих країн, з аналізу стану озброєнь і стану їх промислового виробництва. Жодна країна Європи і світу не переводила свою промисловість на військові рейки і це вже давно доведено. Навіть «жахливий агресор» гітлерівська Німеччина перевела свою промисловість у військовий стан тільки у 1942 (ТИСЯЧА ДЕВ’ЯТСОТ СОРОК ДРУГОМУ) році!!! І це теж вже давно не секрет.ВПС Англії складалась на вересень 1939 року аж з 1476 літаків плюс 435 у колоніях (Д. Ричардс, X. Сондерс. Военно-воздушные силы Великобритании во второй мировой войне 1939-1945 гг. Сокращенный перевод с английского.-М.: Военное изд. министерства обороны СССР—1963, стор. 10), Німеччини – 3639 (Там же. Додаток 1), Французи ж ледь перевалили за півтори тисячі.
Ще цікавішою ми бачимо ситуацію з танками – головною ударною силою «бліцкригу». Німеччина мала на 1 вересня 1939 року 2980 танків, Італія аж 460, Англія – трохи більше 600 танків. Франція – мала близько 4000 танків з яких 2000 ще часів Першої Світової Війни (вони стояли на консервації)!!! США взагалі не мала танкових військ, а ті 420 легких танків, що знаходилися у неї на озброєнні, були розподілені між кавалерійськими(!!!) дивізіями. Про Угорщину, Румунію і всякі інші «бенілюкси» і говорити не хочеться, бо смішно дуже.
А якість???
З 2980 німецьких танків 1445 – легкі Pz-I з кулеметним озброєнням, 1226 – також легкі Pz-IІ з смішними 20мм. гарматами. Все це застарілі дуже далекі від досконалості пародії на танки, справжнісінькі консервні банки. Досить сказати хоча б, що під час аншлюсу Австрії 30% цих непорозумінь навіть не змогло доїхати до Відня. Тобто не зуміли подолати 420км від кордонів Німеччини. А під час окупації Чехословаччини 25% цього металобрухту довелось покинути на дорогах через поломки ходової частини. (Г.Гудеріан Танки вперед, стор, 60) Найновіші німецькі бляшанки, ой, пробачте, танки Pz-III (98 шт.) i Pz-IV (211шт) не мали проти снарядної броні, а їхніми гарматами тільки горобців ганяти можна було.
Найновіші англійські крейсерські танки «Матильда» взагалі стали посміховищем на весь світ. При смішному бронюванні у 40мм і гарматі калібром 45мм цей викидень машинобудування не міг вилізти навіть на найменший пагорб. Кожну «Матильду» супроводжували вантажівки, щоб буксувати її на підйомах.
Авіація в усьому світі застаріла (крім СССР). Майже всі найновіші моделі літаків розроблялися ще на початку 30-х років, а при тодішньому темпі розвитку авіаційної техніки два. три роки вже мали чималу вагу. В усякому разі, розроблений у 1933році і прийнятий на озброєння у 1934 році легендарний винищувач І-16 був зарахований комуністичними пропагандистами у застарілі. Хоча зняли його з озброєння РККА тільки у 1943році. Взагалі ж про стан озброєнь РСЧА ми ще поговоримо нижче.
Так скажіть, панове, як з таким мотлохом, навіть для тих часів, можна було починати хоч якусь війну, я вже не кажу про світову?!!! Якими силами Гітлер сподівався протистояти Франції і Англії, якщо вони мали разом стільки ж танків і літаків як і Німеччина. Та якби Сталін підписав договір про утворення антифашистського фронту, або, як його брехливо називали більшовики, «системи колективної безпеки», то цим він різко змінив би баланс сил у Європі на користь тих, хто не хотів війни. Хіба він цього не бачив?Уклавши ж пакт про ненапад з нацистами, «товариш Сталін» змінив рівновагу на користь Гітлера, який війни прагнув. Війна для нього, так само, як і для його східного поплічника, була сенсом всієї його злочинної політики. Бо саме на вимогах про перегляд результатів Першої Світової Війни на користь Німеччини біснуватий і зміг домогтися приходу до влади. А досягти цього перегляду було неможливо без нової війни. Але навіть загарбавши Австрію і Чехословаччину з усією їхньою промисловою потугою він не міг і мріяти про успішні дії в Європі без сторонньої підтримки. Цю підтримку йому і надав СССР.
Другий довід. Сталін був змушений піти на підписання пакту через те, що Гітлер нав’язав йому його.
Сміховинність і брехливість цього пасажу видно не озброєним оком, особливо зараз, коли відкрито більшість архівів.
Ось текст телеграми надісланої Рібентропом німецькому послу в Москві:
Імперський міністр іноземних справ германському послу в Москві.
Телеграма
Відправлено з Берліна 20 серпня 1939 - 16 год. 35 хв.
Отримано в Москві 21 серпня 1939 - 00 год. 45 хв.
Москва
Телеграма № 189 від 20 серпня
Терміново!
Особисто панові послу
Фюрер уповноважує Вас негайно з’явитися до Молотова и вручити йому наступну телеграму Фюрера для пана Сталіна:
"Пану Сталіну, Москва.
1. Я щиро вітаю підписання нового германо-радянської торгової угоди як першу ступінь перебудови германо-радянських стосунків.
2. Укладення пакту про ненапад з Радянським Союзом означає для мене визначення довгострокової політики Германії. Тому Германія поновлює політичну лінію, що була вигідна обом державам протягом минулих століть. В цьому становищі Імперський уряд вирішив діяти у повній відповідності з такими далекосяжними змінами.
3. Я приймаю проект пакту про ненапад, який передав мені Ваш Міністр іноземних справ пан Молотов, і вважаю вкрай необхідним як найскоріше вияснення пов’язаних з цим питань.
4. Я впевнений, що, додатковий протокол, що його бажає радянський уряд, може бути випрацюваний в як найкоротший термін, якщо відповідальний державний діяч Германії зможе особисто прибути до Москви для переговорів. В протилежному випадку Імперський уряд не уявляє, як додатковий протокол може бути випрацюваний і узгоджений в короткий час.
5. Напруженість між Германією і Польщею стала нестерпною. Поведінка Польщі по відношенню до великих держав така, що криза може вибухнути в будь який день. Перед лицем такої вірогідності Германія в кожному разі має намір захищати інтереси держави усіма наявними засобами.
6. На мою думку, бажано, зважаючи на наміри обох країн, не гаючи часу, вступити в нову фазу відносин одне з одним. Тому я ще раз пропоную прийняти мого Міністра іноземних справ у вівторок, 22 серпня, найпізніше в середу, 23 серпня. Імперський Міністр іноземних справ має повні повноваження на укладання і підписання як пакту про ненапад, так і протоколу. Приймаючи до уваги міжнародне становище, Імперський Міністр іноземних справ не зможе залишитися у Москві більше ніж на один два дні. Я буду радий отримати Вашу скору відповідь. Адольф Гітлер."
Будь ласка, передайте пану Молотову вище приведену телеграму Фюрера Сталіну в письмовому вигляді на листі паперу без заголовка.
Рібентроп.
("Das national sozialistische Deuschland und die Sowjetunion, 1939-1941". Akten aus dem Archiv des Deutschen Auswartigen Amts, Department of State, 1948. «Литовская энциклопедия». США. Бостон, 1961, т.25, стор 329)
Звернули увагу на пункти 3 і 4? Гітлер, виявляється, приймає проект пакту, що його йому підсовує Молотов. Не Гітлер і Рібентроп нав’язують Сталіну пакт, а навпаки, він їм дає проект: «Ось вам пакт, підписуйте.» То хто ж ініціатор укладання цього лайна Гітлер чи Сталін?
А про додатковий протокол (ті самі секретні статті)? Його, виявляється зажадав включити до пакту знову ж таки не Гітлер, а «радянський уряд». Причому Сталін тисне на Гітлера так, що нещасний рейхсканцлер змушений виправдовуватися, що Рібентропа може відпустити з Берліна тільки на «один два дні» «зважаючи на міжнародне становище».
Ось так, Гітлерові вже припекли п’яти і він змушений крутитися як вуж на пательні, а тому у пакті зацікавлений так, що, все ж таки, відпускає, завантаженого дипломатичною роботою по самісінькі вуха, Рібентропа аж на два дні до Москви.
Поведінка Фюрера зрозуміла – треба поспішати щоб зірвати переговори про створення антифашистського фронту, що ведуть у Москві радянські представники з представниками Франції і Англії. А Сталін використовує ці переговори для того щоб тиснути на Гітлера, з яким веде закулісні переговори: «Гляди!!! Не підпишеш пакт, домовлюсь з твоїми ворогами!!!»
То хто кому що нав’язував? Сталін Гітлерові, чи Гітлер Сталіну? Може досить вже брехати, панове комуністи, може вже пора мужньо поглянути правді у вічі і визнати, що ваші попередники були злодіями і негідниками, що Сталін наполегливо і послідовно підштовхував нацистів до розв’язання війни.
Третій довід. Радянський Союз був катастрофічно не готовий до війни з Німеччиною і тому йому було необхідно відстрочити і відтягнути свій вступ до неї, щоб підготувати армію.
Погодьтесь, що цей довід звучить убого, а я б сказав, що той хто приводить такі аргументи на захист сталінських виродків є підлим, ницим негідником або ж, по просту, невігласом, який нахабно і цинічно плює в обличчя власному народові, який героїчними зусиллями, голодуючи, вмираючи на «стройках саціалізма» дав соїй армії найкраще в світі озброєння та забезпечив її усім необхідним.
Протягом майже двадцяти років народи, замкнені у концтаборі розміром в одну шосту суші, вибиваючись з сил, гниючи у таборах ГУЛАГу, надриваючись на Біломорканалах і Турксибах, голодуючи, гинучи під тортурами у застінках НКВД, віддаючи на олтар індустріалізації все нові і нові жертви, створюють промисловість, здатну випускати найсучасніші види озброєнь. А країна, виявляється, не готова?!!
Всі свої злочини «товаріщі» виправдовували саме необхідністю мати сучасне озброєння, а тепер говорять, що всі жертви марні! Що ми не готові! То що ж вам ще, виродки, треба, щоб ви були готові? Самим у гармати замість снарядів лізти??!!! Нащо ж наші діди і батьки жили рвали? Що б ви їхній труд, страждання і горе на вітер пустили? То може це ВИ так розпорядилися результатами їхньої пекельної праці, що країна виявилася не готова до війни?
Тож давайте тепер, панове, на стан німецького Вермахту і радянського РККА спокійно без емоцій і нервів поглянемо і побачимо чи марно наші предки, сльозами і потом рясно политий, хліб їли? Що дали вони своїй армії?
Почнемо, мабуть, з танків… Танки стали головною силою Другою Світової Війни. Хто мав кращі і в достатній кількості танків той і перемагав у битвах.
15 липня 1929 року Політбюро ЦК ВКП(б) приймає постанову «Про стан оборони СРСР» - це вікопомна постанова, саме з неї починається справжнє розгортання будівництва військових підприємств у СССР. Її невдовзі, підкріпили рішенням Реввоєнради СРСР про проектування і виробництво важких, середніх, малих і мостових танків (50лет Вооруженных Сил СССР. М.:Воениздат, 1968. Стор.584) . І почалось – 1931року почато випуск Т-26 (вироблено до 1939 року аж 9 тисяч!!!) і Т-37. Обидва танки – унікальні, бо перший бів настільки надійний, що прослужив аж до 1951 року, а другий був єдиним справді плаваючим танком протягом всієї війни. Тоді ж у 1931 році, прийнято на озброєння перший танк БТ-1 - найпотужніший танк всіх часів і народів. У 1933 прийнято середній танк прориву Т-28 з двома кулеметними баштами і однією з 76мм гарматою. Всього таких танків промисловість випустила 523шт. Тоді ж на озброєння прийняли важкий танк прориву Т-35 з п’ятьма баштами (дві 45мм гармати, одна 76,2мм гармата, 9!!!кулеметів). Всі наші танки (крім Т-37) мали на озброєнні потужні гармати від 45 до 76мм.
Всі ці бойові машини мали потужні двигуни і ніколи не були перевершені ані фашистами, ані нашими союзниками
Може б ви, панове комуністи, порівняли характеристики цих машин з, так званими, «досягненнями» нацистських танкобудівників. А на підході вже були справжні шедеври танкобудування – Т-34 і КВ. До цих революційних машин ніхто з наших ворогів і союзників так і не наблизився до самого кінця війни і навіть довго після неї. До речі, з 1939 до 1941 року наша, «не готова до війни», промисловість дала 1225 Т-34 і 636 КВ.
А кількісні показники? Танків Т-26 вироблено до 1939 року аж 9 000 (ДЕВ’ЯТЬ ТИСЯЧ)!!!, танків БТ всіх модифікацій було випущено до війни 8000 (ВІСІМ ТИСЯЧ)!!! Танків Т-28 - 523шт., танків Т-35 – 63 шт. (Оружие победы. М.: Машиностроение, 1985, стор.130)
В одному тільки 1932 році промисловість дала армії 3000 танків, а в 1934-1935 роках випускалось по 3500 танків.(там же, стор. 132)
19 серпня 1939 року Червона Армія налічувала у своєму складі 2 мільйони вояків у 25 стрілецьких корпусах (94 стрілецьких і горно-стрілецьких дивізій), 1 мотострілецьку дивізію, 144 артилерійські полки (по 30 гармат у кожному, це 4320 стволів) і це тільки польова артилерія. До речі артилерія була найновішою і в ході війни німці не раз і не два запозичували наші винаходи в області артилерійського озброєння. Так вони повністю передрали 82мм ротний міномет, 57мм протитанкову гармату ЗИС-2 її німці пристосували потім ще й для переобладнання свого горе-танка Pz-IV. Трофейні гаубиці МЛ-20, захоплені ще у 1941 році, використовувались німцями до самого кінця війни на всіх фронтах.
Ще один веселий фактик про гармату ЗИС-2. Слово радянським історикам: «На початку війни (1941 рік. Примітка моя) було виготовлено 320 гармат ЗИС-2. Однак подальше виробництво по ряду причин було припинене головним чином через занадто потужній постріл при відсутності відповідних цілей» (Оружие победы. 1941-1945. – М.: Машиностроение. 1985, стор39.). Як вам? Вдумайтеся… Не було відповідних цілей!!! В усьому світі не було танків гідних того, щоб по них стріляти з таких гармат!!! До виробництва ЗИС-2 повернулися тільки у 1942 році, коли у німців з'явилися «Тигри» і «Пантери»!!!А роки розробки майже всіх артилерійських систем – 1934-1936. Більшість артсистем, розроблених тоді в СССР, стоїть на озброєнні Росії і України і зараз!!!
Танки були зведені у окремі полки і бригади, а також розподілялися між стрілецькими дивізіями. Наприклад у кожній кавалерійській дивізії (їх було 35)було по 40 танків, у кожній стрілецькій дивізії було по 60 танків Т-26.
Але 19 серпня, за наказом Сталіна почалось формування 125 нових стрілецьких дивізій, 61 танкової дивізії, 197 артилерійських полків і безлічі інших з'єднань і частин інших родів військ (Баграмян І.Х. Так шли мы к победе. Стор 39)
А авіація? Тільки за два передвоєнні роки, за свідченнями кривавого ката маршала Жукова, промисловість дала армії 7000 бойових літаків.(Жуков Г.К. Воспоминания и размышления. –М.: АПН, 1969. Стор.129) І все це були не старовинні етажерки, а надсучасні Яки, ЛАГГи, Ла, СБ, СУ і Пе, а на підході ІЛи, Єри тощо.
І так в усьому за що не візьмись. І в артилерії і в стрілецькій зброї, і в виробництві боєприпасів Радянський Союз був далеко попереду не тільки нацистської Німеччини, а й усього світу. Хто цікавиться, дуже раджу прочитати книжку «Оружие победы. 1941-1945.» видану у Москві у видавництві Машиностроение в 1985 році.
Яка потуга, яка міць і сила!!! І як у вас сталінські глитаї вистачає нахабства і совісті зводити брудні наклепи на свій власний народ, стверджуючи, що він не дав РККА сучасної зброї і вона не була готова до війни??!!!
А тепер порівняйте всю цю потугу з гітлерівською
«Германія могла виставити на поле бою 98 дивізій, з яких 36 були практично не обучені і недоукомплектовані. На польському театрі військових дій Германія задіяла 62 дивізії (безпосередньо у вторгненні приймали участь більше 40 кадрових дивізій, з них 6 танкових, 4 легкі и 4 механізовані), 1,6 млн вояків, 6000 гармат, 2000 літаків і 2800 танків, більш як 80 % з яких являли собою легкі танки. Боєздатність піхоти на той час оцінювалась як незадовільна.» (С. Переслегин. Вторая мировая: война между реальностями.- М.:Яуза, Эксмо, 2006, с.22 ; Б. Г. Лиддел-Гарт. Вторая мировая война.- М.:АСТ, 1999, с.50)
І хай вас не вводить в оману 6000 німецьких гармат. Це були все застарілі, нікуди не годні розвалюхи, здебільшого модернізовані на початку 30х років артсистеми 1910 – 1918!!! років. Основа протитанкової артилерії Німеччини - 37мм протитанкова гармата, отримала презирливе прізвисько «колотушка», бо її снарядом можна було тільки постукатись по броні радянських танків. До того ж, до цих 6000 гармат були зараховані зенітні гармати, гармати берегової артилерії і гармати, що були на озброєнні військ СС, які безпосередньої участі в боях не приймали аж до 1940 року.
Щодо бойового досвіду, то німецькій армії його просто ніде було взяти. Де воювали німці? Покажіть хоча б один більш менш значущий військовий конфлікт у міжвоєнний період, де б приймали участь військові з Германії. Іспанія? Смішно навіть говорити. Досвід там можна було отримати тільки дуже обмежений. До того ж громадянська війна не йде в жодне порівняння зі світовою. А де ще? Тиша…
А тепер поглянемо на радянську армію. Ми не будемо брати до уваги там усякі конфлікти на КВЖД, чи бої на озері Хасан, ба навіть не станемо згадувати Іспанію, де німчура постійно зазнавала поразок у боях з Т-26 і БТ на землі і від І-16 та І-15біс у небі або війну у Китаї. Ми говоритимемо про справді повномасштабний конфлікт на ріці Халхін Гол.
Тут 10 серпня 1939року РККА у складі 57 тис. чол., 542 гармат й мінометів, 498 танків, 385 бронемашин при підтримці 515 літаків, прорвала оборону і знищила 6-ту японську армію, яка мала у своєму складі 75 тис. чол., 500 гармат, 183 танка. Її дії підтримували понад 300 літаків.
Тут радянське командування серед голого степу зуміло таємно зосередити усі ці сили і завдати японцям раптового нищівного удару. Зазначте, сили майже рівні, але японці стоять в обороні, отже, знаходяться у набагато вигіднішому становищі ніж червона армія. Такого досвіду німці не мали і не могли його ніде отримати і ніхто не міг.
Порахували? Оцінили? Порівняли? То як, готові ми були до війни чи ні??!!! Могла РККА протистояти Вермахту, чи ні?!!!
А наші комуністи, підспівуючи своїм московським замовникам, все ще завивають про неготовність СССР до війни у 1939 році. Годі вже, панове!!! Цією брехнею ви нахабно і безсоромно обпльовуєте пам'ять безневинних жертв, що поклали свої життя на олтар боротьби з нацизмом.
Та Сталіну достатньо було лише пальчиком погрозити Гітлеру і війни не було б. Бо проти такої потуги, яку мав СССР на той час він не встояв би й дня.
До речі, розвіюючи брехливість третього доводу ми з вами розвіяли, по дорозі і четвертий довід: Сталін панічно боявся Гітлера і тому підписав пакт про ненапад. Цим ницим аргументом наші дорогенькі «борці за світлі ідеї комунізму», самі того не помічаючи, принижують в очах людства свого диявольського ідола.
Маючи у десятеро більше танків і в семеро більше літаків, маючи недосяжну перевагу в артилерії, маючи відмінно вишколену і добре озброєну армію, маючи цілий табун талановитих полководців і військових теоретиків, маючи під рукою працелюбний і мужній народ, що останню сорочку разом зі шкірою з себе здере заради Батьківщини (хай і такої ублюдочної як СССР) тільки останній йолоп, круглий дурень, закінчений боягуз і страхополох, став би боятися біснуватого Гітлера. То що, панове більшовички, таким був ваш божок? На кого ж ви молитесь? Кому ж ви пам’ятники за останні гроші ліпите? Тьху, та й годі.
П'ятий довід: Сталін підписав пакт про ненапад, через те, що боявся зради з боку Франці, США та Англії, які навмисно затягували переговори про створення системи колективної безпеки, а самі буцім то підштовхували Гітлера до війни з СССР.
Так, тут більшовики до певної міри мають рацію. Налякана Європа, яка тільки недавно піднялась з попелу Першої Світової, найбільше боялась повторення її страхіть. Тому вона з жахом і недовірою дивилась як на її сході у відблисках пекельного вогню піднімаються два чудовиська, дві сатанинські імперії. Ці два пекельні виплодки, керовані однією нелюдською марксистською теорією і двома лютими людиноненависниками, від перших днів свого народження дивилися на Захід неситими, хижими очима і неприховано погрожували йому війною.
Ще Маркс – ідол обох тиранів – Гітлера і Сталіна - казав у своєму маніфесті про те, що перемога соціалістичної революції можлива тільки в усьому світі. «Пролетарям нічого губити, крім своїх ланцюгів, отримають же вони весь світ» - це його слова. І його вірні виученики наполегливо і вперто, не рахуючись з жодними багатомільйонними жертвами, насамперед, своїх народів, кували зброю і збирали сили для виконання заповітів пророків Диявола – Маркса, Енгельса, Леніна. Вони точили ікла і пазурі для загарбання світу.
Хіба Європа не бачила цього? Хіба не бачила як Гітлер у Німеччині, а Сталін у СССР винищують все живе, здорове, волелюбне, будуючи «соціалістичний рай». Хіба не бачила Європа і Америка як спецслужби СССР, через Комінтерн, роздмухують пожежу «міровой рєволюциї»? Хіба Європа не чула і не знала від мільйонів емігрантів про жахіття терору, що його розгорнули НКВД і Гестапо проти власних народів, про глодомори і колективізацію, про «голокости» і «ночі довгих ножів», про рабський труд в концтаборах? І що всі ці «принади» соціалізму людожери збиралися принести і в Європу.
Хіба не знала Європа про те, що Сталін, в обхід Версальських статей, таємно готує німецьких танкістів, пілотів, хіміків у Казані, Філях, Самарі, Харкові, а німецькі генерали перевіряють свої теорії стажуючись у Радянському генштабі? Хіба могли уряди європейських країн, знаючи все це, довіряти Сталіну або Гітлеру, прагнути союзу зі своїми можливими катами?
Радянський шпигун, улюбленець Сталіна і Берії Павло Судоплатов у своїй книжці «Спецоперации. Лубянка и Кремль 1930-1950 годы» пише: «Озираючись назад, не можна не прийти до висновку, що усі три майбутніх союзника по антигітлерівській коаліції - СССР, Британія і Франція - винуваті в тому, що дозволили Гітлеру розв’язати другу світову війну. Взаємна неприязнь и протиріччя - ось що завадило досягненню компромісу між Англією і Францією, з одного боку, і Радянським Союзом - з іншого. Компромісу, який би дозволив спільно зупинити агресію Гітлера проти Польщі.»
І далі доводить, що переговори про створення антигітлерівської коаліції почались за ініціативою… президента США Рузвельта, а не Сталіна. А що нам торочать більшовицькі агітатори?
Саме Рузвельт натиснув на Англійський уряд, аби той розпочав переговори з СССР. Цим він і зіграв на руку Сталіну, який використав переговори з Англією і Францією, які й самі не дуже горіли бажанням розкривати обійми упиреві, для тиску на Гітлера, аби той не комизився і швиденько підписав пакт, який штовхав його до війни.
Звичайно, політика Англії і Франції у 30х роках минулого століття була, м’яко кажучи, не ідеальна. Вона була явно спрямована на відвернення війни від себе, навіть ціною свободи і добробуту інших країн. Але давайте не будемо все валити на Чемберлена, Даладьє, Черчіля і не будемо забувати, що не вони з Гітлером за спиною Сталіна, а Сталін підписав з ним, у обстановці суворої секретності, документ, який кинув цілий світ у вогнище світової війни.
Шостий довід: Сталін дуже вірив Гітлерові, просто без оглядно, і тому підписав пакт у повній впевненості, що Гітлер його дотримуватиметься.
Оце брешуть так брешуть. Але ми не будемо голослівними і надамо слово головним «правдорубам» комунізму:
«Я нікому не вірю. Я самому собі не вірю.» Сталін. Свідоцтво Микитки Хрущова. «Огонёк». 1989. №36. Стор.17
«Сталін не дуже вірив у силу договору з Германією і взагалі мало довіряв Гітлеру.» Адмірал флоту СССР Кузнєцов Н.Г. «Накануне» - М.: Воениздат, 1969. Стор. 241
«Що стосується пакту про ненапад, укладеного з Германією… нема жодного підґрунтя стверджувати, що І.В. Сталін покладався на нього».
«Ой кто же это напісал? Какой клєвєтнік і нєгодяй?» - спитають наші чевонопузі опоненти.
Відповім: ваш новий старий ідол-україножер, що ви його зараз так пнетеся підняти на п’єдестал, Маршал Радянського Союзу Жуков Георгій Костянтинович. (Жуков Г.К. Воспоминания и размышления. –М.: АПН, 1969. Стор.236) Це ж його слова про війну для вас – істина в останній інстанції, от і читайте, внемліть.
А хто кому вірив ми легко дізнаємось коли подивимось на те, скільки німецьких і радянських військ знаходилось на кордоні, наприклад, в літку 1940 року. Гітлер мав на всьому протязі східних кордонів аж 10 (ДЕСЯТЬ) дивізій без жодного танка, без авіаційного прикриття, все було кинуто на Францію.
Сталін же мав у Європейській частині СССР всю потугу РККА, а ми вже маємо про неї певне уявлення, крім 100 000 вояків, 500 танків, 500 літаків і 400 гармат і мінометів, що прикривали кордон з Китаєм від японців.
То як, зробимо висновки самі, чи може підказку треба?
Тож, панове - браття українці, будьте пильними дивіться гострим оком на те, що вам говорять і пишуть червоні, біло-голубі та інші фарбовані лиси - агенти Агітпропу. Не давайте ошукати себе облудними словами і промовами, тримайте порох правди сухим, а зброю знань змащеною.
Пам'ятайте, друзі, що морок брехні і невігластва, безвір’я і облуди не можна розігнати кийком, його можна розігнати тільки світлом – світлом правди, віри і любові до Батьківщини.
Слава Україні!!!
Ярема Галайда, Січеслав.
Серпень 2010року
