Спочатку було слово
Біблія
Диявол криється у дрібницях
Прислів’я.
Підрубиш корені - вб'єш дерево.
Знищиш історію - вб'єш народ
Українське прислів’я .
Підміна понять, їх перекручення - є найкращим
з методів маніпуляції масами
Йозеф Гебельс.
В усі часи можновладці мріяли про те, як навчитись керувати людьми, підкорювати їх своїй волі. Робити це так наче люди самі того хочуть і прагнуть. Тобто, хотіли впливати не на їх свідомість, а на їх підсвідомість тих ким бажали керувати.
Найдієвішим способом досягнення цієї мети виявилася підміна і перекручення старих, традиційних понять і уявлень людей, підміна одних термінів іншими.
Такої метаморфози зазнало і поняття «демократія». Тільки дуже глибокої, тонкої, майже не помітної і, так би мовити, комплексної, бо з демократією пов’язані ще дуже багато інших понять, які теж були піддані підміні, нівелюванню і перекрученню.
Тому, щоби зрозуміти істинне значення терміну «демократія» необхідно віднайти його первісне, споконвічне значення і повернути його до життя. А насамперед зрозуміти чому ж знадобилося можновладцям перекручувати і перебріхувати це прекрасне поняття.
Знадобилося це тому щоб зрозуміти, що поняття демократії глибоко націоналістичне і нетолерантне
Якщо спитаємо наших високолобих маніпуляторів: «Що таке – демократія?», то почуємо прекрасну лекцію про основні принципи народовладдя, різновиди республіканського правління, цілу їх класифікацію і т.д. і т.п. А головне, про святі демократичні догмати і принципи – Свободу, Рівність, Братерство.
Дізнаємось про державний устрій Афін, про пентакосіомедимнів, зевгітів, діакріїв, фетів, про їх відмінності, обов'язки і права. Почуємо про архонтів, еклесії, ареопаги, гелії, остракізми і хіротонії, про реформи Клісфена, Солона і Перікла, тиранію Писистратидів…
І за отою облудою і казочками, за отою машкарою з термінів, понять, певним чином викладених історичних відомостей залишиться прихованою справжня сутність демократії, сам її дух, її рушійна сила, і сенс існування.
Візьмемо саме слово «демократія», що воно означає?
Ось тлумачний словник Ожегова С.І. (Словник русского языка.: М.:-1987; «Русский язык», 19-е видання. Під редакцією Шведової Н.Ю.) «ДЕМОКРАТІЯ, 1. Політичний лад, заснований на визнанні принципів народовладдя, свободи і рівності громадян».
Або візьмемо Словник іншомовних слів (Київ – 1974; Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН Української РСР).
«ДЕМОКРАТІЯ (грецьк. Δημοκρατία – народовладдя, від δήμοζ – народ і κράτοζ - влада) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю, формальною або фактичною, народу в управлінні державними справами.»
Отже суть одна – НАРОДОВЛАДДЯ. Тобто, влада народу.
Як же визначає народ, якому за демократії належить вся повнота влади, Тлумачний словник Ожегова? «НАРОД, 1. Населення держави, мешканці країни…» Тобто Ожегов пропонує нам трактувати народ, як населення. Таке тлумачення є докорінно не вірним, бо значення слова «народ» і його етимологія набагато вужчі і конкретніші ніж значення слова «населення». І саме тут полягає головне перекручення понять, з якого випливає не вірне трактування «демократії».
Слово НАРОД походить від імені слов'янського Бога РОДА і означає «створені, породжені Родом» це історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури і психічного складу, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших. Останнє, звичайно, зафіксоване в етнонімі (самоназві) народу. Сформований етнос виступає як соціальний організм, який самовідтворюється шляхом переважно етнічно однорідних шлюбів і передачі новим поколінням мови, традицій і т.д. Для більш стійкого існування етнос прагне до створення своєї соціально-територіальної організації (держави), а етнічні групи, особливо в сучасних умовах, - своїх автономних об'єднань, закріпленні в законодавстві своїх прав. Повним відповідником слова «народ» є грецьке слово εθνοζ (етнос).
Отже, поняття народу, як єдиного, кревно спорідненого організму було підмінене на кастроване, потворне поняття народу, як мішанини без усякого зв’язку і спорідненості між його представниками. Крім, того, якщо трактувати слово «народ» за Ожеговим, то термін «народовладдя» треба визначати словом ПЛІНТИЗМОКРАТІЯ (від грецького πληθυσμόζ - населення), – влада населення.
То що ж тоді означає слово «δήμοζ - демос»? Який словники пропонують трактувати , як «народ». В дійсності, це не зовсім так! Демос - це форма громадсько-політичної організації народу-етносу.
Це поняття виникло, як вважають історики, близько 508 року до н.е. при проведенні Клісфеном територіальної реформи в Афінах. Означало це слово – члени ДЕМУ (громади). Спочатку якогось одного, окремого, а потім всієї спільноти вільних громадян полісу.
Взагалі ж населення, Афін поділялося на три, далеко нерівноправні, групи. Найбільша з них, панівна - демос – греки-іонійці, особисто вільні, власники земельних ділянок, які зосередили в своїх руках всю, без виключення, повноту політичної, економічної, адміністративної, судової і військової влади в Афінах. Нижче знаходились т.зв. метеки – особисто вільні, неповноправні мешканці полісу. Слово μέτοικοι має багато тлумачень але головні з них напівкровка, чужинець. Це були іноземці, яким дозволили поселитися у Афінах, вільновідпущеники, тощо. Вони не були членами громади – демосу, не мали жодних політичних прав і свобод, їм було заборонено володіти нерухомістю (в тому числі землею), вступати до шлюбу з афінянами і афінянками, вони мали сплачувати податок метекійон, зобов’язані були мати покровителя з числа афінських громадян, служити у війську і сплачувати надзвичайні податки, приймати участь в літургіях – державних повинностях. Але їм заборонялося обіймати будь які адміністративні, судові і військові посади. Діти, прижиті афінянами від метеків, не мали права на громадянство і теж вважалися метеками. Ну і третьою групою були раби. З цими все ясно і зрозуміло – прав нема ніяких, особистої свободи нуль, прав на власність нуль.
Але, що цікаво, з історії відомо, що метеки мріяли поселитись в Афінах, незважаючи на своє нерівноправне, по відношенню до демосу, становище. Справа в тому, що афіняни створили для них дуже не погані умови. Метеки відігравали значну роль у торгівлі, ремісництві, інших сферах діяльності, не пов’язаних з землеробством. Під захистом демократії вони дуже часто наживали чималі статки і жили цілком заможно. Мандрівники ж постійно обурювалися «розпушеністю» афінських рабів.
Що характерно, саме раби і метки завжди виступали за збереження демократії і проти засилля олігархії і тиранії. Бо сильна влада демосу забезпечувала захист інтересів і метеків і, навіть, рабів.
Отже режим демократії був СПРАВЕДЛИВИМ, а тому ефективним і підтримувався абсолютною більшістю не тільки корінного народу а й всього населення стародавніх Афін, взагалі.
То який висновок ми можемо зробити?
Та модель суспільних відносин і управління державою, яку нав'язують світові в цілому і Україні зокрема, не має жодного стосунку до будь якої з форм демократії – це абсолютно протилежний їй, антинародний, лукавий режим, який повинен мати іншу назву – ПЛІНТИЗМОКРАТІЯ. Це режим за якого, на догоду іноземним зайдам (метекам?), корінному народу нав’язується думка, що він не народ, а населення, яке не має нічого спільного зі своєю країною. Нав'язується думка, що такого поняття, як народ у вигляді спорідненої цілісності, взагалі не існує, а нібито існує народ, як маса поодиноких, чужих одне одному, індивідів, якими управляє жменька чужинців.
ПЛІНТИЗМОКРАТІЮ людству підсовують не тільки під виглядом демократії. Є ще багато інших нарядів для неї – інтернаціоналізм, толерантність, глобалізм, поліетнізм, мультикультурне суспільство, політична нація…
Таким чином, під виглядом повнокровного, здорового, природного поняття демократії, як форми управління, з допомогою якої нація здійснює владу у своїй державі, нам старанно і вперто підсовують плінтизмократію – владу «населення» над нацією і при цьому цинічно прикриваються Свободою, Рівністю, Братерством.
Але яке може бути почуття братерства у корінних мешканців країни до іноземців, які грабують країну. Таких завжди називали окупантами, загарбниками, грабіжниками, ордою, колоніалістами (і чинили з ними відповідно), але ніколи не називали братами. Кожен має свободу вибору, дій, думок, совісті, віросповідання, але ту свободу, яку нав'язують нам, завжди називали ворожим свавіллям і насильством. Як може бути рівним тому хто розбудовує власну країну той, хто прибув на все готове і паразитує на тілі цієї країни? Відповідь може бути тільки одна: НІЯК!!!
Плінтизмократія, назвавшись демократією, як зозуленя, вже давно викинула останню з гнізда і править під її іменем народами, а ті, осліплені і збиті з пантелику, коряться їй, бо приймають її за свою матір-демократію. Плінтизмократія вже поставила на межу БІОЛОГІЧНОГО виживання цілі нації – французів, німців, італійців, росіян.
Тільки тоді, коли корінна нація стане панівною і встановить у своїй країні дійсно демократичні порядки у їх споконвічному, чистому, первозданному вигляді, настане торжество справедливості для всіх мешканців країни.
Слава Нації!!!
Ярема Галайда
