Легіони з нічого не постають.

Ярема Галайда

Все гучніше і частіше лунають заклики до повстання і збройного спротиву центральній владі в Україні з боку деяких революціонерів та "атошників".

Нову хвилю цих закликів спровокували арешти кількох, пов'язаних з одіозним комбатом батальйону "Донбас" Семеном Семенченком.

Я не буду аналізувати їхні успіхи та провали на фронті, оцінювати їх політичну діяльність, обсмоктувати причетність до криміналітету (з цим хай розбирається суд). Не стану навіть дорікати, що повстання, бунт, революція у воюючій країні - вірний шлях до поразки в ній. Хочу просто розібратися, а чи готові до повстання ті, хто закликає до нього? 

Читаючи чи слухаючи ці заклики складається враження, що ті, хто їх виголошує вважає, що "Достатньо лишень топнути ногою і на тому місці постануть легіони", як казав свого часу Гней Помпей. Топав він чи ні, але у Цезаря, з рештою, легіонів виявилося більше, що і вирішило долю нещасного Помпея.

Так і тут. Не постають легіони, хоч убий! 

І вже народ закликали, і переконували, і рабським обзивали, і боягузами тих, хто не пристає на заклики, називали, і зрадниками Революції оголошували. І так круть і сюди верть, не йде народ на барикади!

Чому? Не вірить!

Чому не вірить?

Тому, що ватажки так званої опозиції так і не зуміли висловити до пуття свої претензії до влади, скласти хоч якусь притомну програму, і розпропагувати свої ідеї. Хоча, було би що пропагувати. Ідей у них теж нема. Є тільки бажання дорватися до влади. 
Тож, маємо ідеологічний вакуум, відсутність смислів, крім опору режиму, але й шляхи та методи того опору теж не визначені. 
Збиратися на Майдан? А навіщо? Які гасла пропонують нам "революціонери"?
Дивно, але вони чудесним чином співпадають з гаслами влади проти якої вони наче б то виступають, точніше голови виконавчої гілки влади: Президента України.

Зняття депутатської недорканості? Воно цікаве лише Президентові. Бо "доторканих" депутатів можна легко і швидко "ставити до стійла" погрозами кримінальних чи якихось проваджень, а як у нас вміють "шити справи" ми вже в курсі. Тобто, парламент наш з ручного стане взагалі кишеньковим.

Антикорупційний суд? Так це ж придумка самого Президента і є. За цю придумку його добряче розкритикували в Америці. ВСІ суди мають бути антикорупційними. Тільки от наші СУДИ ВСІ КОРУМПОВАНІ до цілковитого розкладання. Без ефективної судової реформи Антикорупційний суд - це лишень ще один гнійник на тілі України. 

Нове виборче законодавство? Так у нас під кожні вибори - нове виборче законодавство!

Саакашвілі запропонував імпічмент Порошенка. Якщо чесно, якось дивно чути таке від такого маститого політика. Не закон про імпічмент, а імпічмент. Тобто, не системні зміни, а заміна Порошенка на когось іншого. Воно нам треба?

Тому, з такими гаслами хіба що по картоплю до крамниці ходити, а не Революцію робити. Не піде ніхто під такими гаслами на барикади.

Тепер про форму протесту.

Тут теж - цілковитий туман. 
Черговий Майдан? 
Ще три - чотири місяці стояння, співів та танців, мітингів? А хто, даруйте, за це все платитиме? Обидва попередніх Майдани були активно підтримані нашою буржуазією, вона, а не олігархи, і стала головним фінансистом Революції.
А хто дасть тепер грошики? Що пропонують наші революціонери нашим же підприємцям? Не чую!

Добре! Розглянемо збройне повстання. Хоча, гадаю, наші "мужики з яйцями" так далеко заходити не збираються.
Ну як варіант чому б не розглянути.

Повстання має бути загальноукраїнським, блискавичним аби не встигла відреагувати Москва і Світова спільнота. Бо переговори вестимуть з переможцем. А це без армії зараз неможливо!
Є підтримка армії? Не спостерігаю. З армією, взагалі, ніхто не працює.

Для того аби повстання було загальноукраїнським треба мати розгалужену організацію. Де така організація? 
Чи пани бунтівники вважають, що все відбуватиметься в Київі. Ну то смію нагадати, що Майдан переміг тільки тоді, коли був активно і радикально підтриманий на місцях. А так стояли би ще й понині на Хрещатику.

Звісно, особливо діяльні та нетерплячі елементи можуть підняти повстання в Київі чи десь на периферії, але воно буде придушене за лічені дні чи години силами Нацгвардії.

Чому?

Та саме в силу вищезазначених причин.

Легіонів з нічого не буває. Скільки ніжками не топай.

Добре! Народ повстав! Прийшли люди! Гуртуйте в легіони!

Що для цього потрібно?
Кадри! Офіцери, сержанти, старшини! Багато їх у тих, хто закликає до заколоту? Нема, а ті що є... Хай розбирається суд...

В наявності маємо лише дрібнокримінальних, безідейних шахраїв з цілком передбачуваними своєкорисними інтересами, які прагнуть половити рибку у мутній водичці безладу та безвладдя, а потім, у разі перемоги повстання, зайняти керівні посади у колоніальній адміністрації, якою так і залишається Уряд України.

Шляхи ж перебудови держапарату у зазивал, поки що, не проглядаються далі захвату влади.

Матеріальний ресурс? 

У цих революціонерів є зброя, провізія, медикаменти, ПММ, транспорт (ну крім власних пепелаців), боєзапас, хоча б на три дні, радіостанції? Чи весь розрахунок на те, що прийдуть зі своїм, на волонтерів? Так декому з тих ватажків  закидають саме розкрадання волонтерської допомоги!
Чи панове хочуть покривати розходи на утримування своїх повстанців за рахунок противника і місцевого населення, тобто, грабунку та мародерства?

Є підготовлене бойове ядро?

Є, в решті решт, план? Є підтримка армії?
Що буде, якщо повстання не переможе швидко і воно переросте у Громадянську війну? Як відбивати московітське вторгнення, якщо таке буде?

Відповідей нема! Є тільки тиск на емоції, намагання "взяти на слабо", 

Панове, ви гадаєте народ цього не бачить?!

Ну добре! Люди у нас - раби, колишні революціонери або продалися, або розчарувалися і "злилися". А чого ж тоді героїчні зазивали самі на барикадах не спостерігаються? Та і самі барикади щось не в наявності.

Тобто, пани революціонери розуміють, що за даних обставин, повстання приречене на поразку і всі, хто візьме в ньому участь, загинуть або підуть до в'язниць. 

То де ж жертовність? 

Де відчайдушний порив "померти за други своя", за народ, за кращий світ, за святую свободу? 

Де сяючий і трагічний приклад безкорисної самопожертви в ім'я світлої ідеї?

Поки що виглядає так, ніби хтось хоче чужими руцями жар загрібати...

За ким йти народові і яким шляхом, і куди?

Поки нема відповідей на ці запитання ніхто на барикади не полізе. Навіть ті, хто не раз і не два повставав проти несправедливості не підуть. Ці тим більше не підуть! Набридло висаджувати на своїх плечах чергового наглядача з батогом на трон.

Гетьманат буде збудовано за будь-яку ціну!