За матеріалами ресурсу «Правая Одесса»
Чому
останнім часом аполітизм став мало не ідейною течією, наприклад, серед
футбольних фанатів? Спробуємо розібратись у цих питаннях і дати на них
відповідь. Подаємо значення терміну, використовуючи тлумачний словник Ушакова.
Аполітизм
– (з грецької "а" заперечення і politikos – державний, громадський).
Відхилення від прийняття участі в політичному житті, часто з метою приховати
свої політичні переконання. Виходячи з визначення можна зробити досить
простий висновок, що аполітизм – не стільки байдуже ставлення до політичного,
державного життя та спроба уникнути прямої участі у даних процесах, скільки
приховати свої справжні політичні переконання. З першими питаннями ми
розібрались, але постають нові питання. Хто намагається приховати свої справжні
політичні погляди, що насправді під ширмою аполітизму приховують його
прихильники? Хто вони? Та головне – навіщо впроваджують аполітизм в одеському
фанатському русі серед, як правило, молодих та зовсім незрілих людей?
За
ареал дослідження візмемо наприклад одеський фанатський рух. З самого початку
він був правим. Тобто ядром фанатського руху була патріотична молодь, яка у
своїй більшості були NS/WP напрямку, проте були проросійські та проукраїнські
патріоти, але таких було незрівнянно мало порівняно з кількістю NS/WP
патріотів, що відзначались великою згуртованістю та високим рівнем
національно-державної солідарності до слов'янських націй та нашої всієї Великої
Білої Родини. На початку ХХІ століття у фанатському русі проходять деякі зміни.
Все більше стає проросійських шовіністично налаштованих патріотів, в свою чергу
кількість NS/WP прямо-пропорційно зменшується. Дана тенденція залежала від
антислов'янської політики Кремля і примітивного підігравання "Верховної
Зради" та іншого керівництва України, особливо після помаранчевого обману,
коли псевдонаціоналісти очолили Державу. Але, як кажуть, не було б лиха без
добра. Дана ситуація стала стимулом для розвитку українського правого руху,
який очолив Герой України, Славної Пам’яті бойовий командир одеського
націоналістичного руху "Слава і Честь (СІЧ)" Максим Чайка. Він став
символом волі, ідеї та дії! Його зусиллями український правий рух зайняв своє
чільне місце і в тому числі серед одеського фанатського руху, набравши обертів
і чисельності найбільшої за всю історію одеського фан-руху!
Можемо
поділити історію одеського фан-руху на три частини: 1) домінування NS/WP, 2)
домінування проросійських шовіністів, 3) паритет і рівновага, яка була
досягнута стрімким збільшенням частки українських націоналістів серед загалу
фан-руху. Проте ситуація знову змінюється. Кожен правий фанат знає, що ніякого
аполітизму не було ані за домінування NS/WP, ані за домінування проросійських
шовіністів, однак при встановленні рівноваги і навіть виразних натяків на
майбутні лідерські позиції українських націоналістів у фан-русі, на сцену
виходить аполітизм. Визначення даного явища ми вже знаємо.
Але
ж кому потрібна була поява аполітизму в одеському фан-русі? Українським
націоналістам? Ні! Їх Ідея переможно крокує вулицями міста і знаходить
величезну підтримку серед одеської молоді та на стадіоні. NS/WP патріотам?
Звісно ні! Вони солідарні у своїх ідеях і мають багато спільного з адекватними
українськими і російськими патріотами, більш того вони по великому рахунку
зацікавлені у розвитку обох рухів і у їх об"єднанні.
Можливо,
тоді російським націоналістам? А звідси стає дуже цікаво! Більшість так званих
проросійських націоналістів є прибічниками NS/WP, "чистих"
(адекватних не шовіністів) російських націоналістів в Одесі практично немає, як
в принципі і українських "справжністів" з "Тризубу",
"КУНу", "МНК" на кшталт "москалі з"їли наше
сало".
Проте
в Одесі є досить пристойна купа російських імперіалістів-шовіністів, які
практично нічого спільного з правими ідеями не мають, для них головне:
імперський стяг Романових, російська мова і возз’єднання з РФієй, очевидно
реінкарнація царсько-радянської імперії. І це у той час, коли між правими
патріотами України і Росії панує почуття взаємної національної поваги і
солідарності, більш того розробляють проекти співпраць і навіть майбутніх
Конфедерацій (на кшталт Слов'янської Конфедирації "Київська Русь",
запропонованої Північним Братством). У своїй діяльності такі російські
"патріоти" не створюють ніякого конструктиву для розвитку правого
руху, хоча це й зрозуміло, вони і не є його частиною. "Імперці"
займаються провокаціями і протистоянням з українським правим рухом, постійно
об"єднуючись з комуністами, комсомолом, навіть з "АФАшним"
шавьйом! Також ці ж "імперці" видають себе за російських NS, але ж
який NS-патріот може брататись з червоними покидьками...? Ніякий, жодний NS
такого не зробить! Саме тому таких провокаторів, як ,наприклад, з "Слов'янської
Єдності" і не сприймають NS/WP патріоти, хоча більшість яких є
проросійсько налаштовані або етнічними росіянами.
Повернемось до
нашого дослідження аполітизму. Виходячи з вищесказаного, можна зробити
висновки: введення аполітизму у правий одеський фанатський рух було реакцією на
хвилю стрімкого розвитку українського націоналізму, що ставило під сумнів
домінування проросійських (тут імперських) сил над фан-рухом. І це не дивно.
Український націоналізм "по-Одеськи" це в жодному разі не є
антиросійським шовінізмом! Український рух на наших очах ставав прямим
союзником NS/WP руху у боротьбі з численними іммігрантами, червоними та
толєрастами. Це було не вигідно "імперцям", бо загрожувало їх
існуванню. І саме тоді у фан-русі вводиться аполітизм, ніби щоб примирити
націоналістів з різних таборів. Але з часом аполітизм прогресує і вже виступає
не мірилом патріотів у фан-русі, а майже ідеологічною течією, яка робить з
правих (проукраїнських чи проросійських) хлопців, так званих
"аполітів", для яких головним є "Около Футбол (ОФ)", а
політика (у цей термін вкладається вся Права Ідея) визнається дурною, «мусорською»
підставою, забавою для дітей або "закорінілих тупих бонів".
Таким
чином маємо не примирення у одеському фан-русі, а тотальну аполітизацію та
масовий відхід від Правої Ідеології в принципі! А що "антіфа" та інша
толерастія? Розвивається. Більш того постійно прибуває у поки що правому
одеському фан-русі. Для них аполітизм ніщо, дурниця, вони не припиняють
пропаганди. В той час аполітів стає все більше, правих все менше, а кількість
АФАшного шавья чомусь збільшується. Чому? Все просто. Аполітизм у тому вигляді,
що його "проповідують" є аморфним та просто напросто імпотенцією!
Тому радикальний фанат довго не зможе бути таким, це просто неприродно. Але ж
він вже відмовився та навіть "розчарувався" у Правій Ідеї...
Тут
його чекають з посмішкою і задоволенням "антіфа". Все просто, навіть
дуже. Аполітизм - шлях деградації і прямого сприяння знищенню Правого Руху.
Аполітизм - опора розвитку червоно-толерантних рухів сьогодні, загрожує стати
непоборним бастіоном червоної чуми завтра! Патріоте, пам"ятай: "Аполітизм
не відхід від політичної боротьби за права Народу, це прихована загроза самому
існуванню нашого Народу!" Аполітизм - ще одна голова гідри-системи, що
знищує Білу Расу!
Націоналізм проти
Аполітизму!
Слава Білим
Патріотам!
Слава Україні !
